Металургія — сукупність галузей промисловості, що спеціалізуються на
видобутку, збагаченні, переробці руд чорних і кольорових металів, виробни-цтві чавуну, сталі, кольорових металів і сплавів.
Чорна металургія — складна галузь з різними за організацією і техноло-гією виробництвами. Це — видобуток і збагачення залізної руди, спікання
її в агломерат або котуни; виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату; ви-робництво феросплавів, виплавка електросталі та сплавів, порошкова мета-лургія; виробництво флюсових вапняків, вогнетривів, коксу.
Сировиною для чорної металургії є залізні, манганові руди. Як паливо ви-користовується кокс — результат переробки коксівного вугілля. У техноло-гічному процесі задіяні вода і вогнетривкі глини, природний газ, вапняки
(флюси) та електроенергія. Чорна металургія є матеріаломісткою галуззю,
яка використовує близько 30 % палива, 20 % електроенергії, 95 % марган-цевої руди, що видобувається й виробляється в Україні.
Родовища залізної руди сконцентровані в Криворізькому, Керченському
басейнах, Кременчуцькому, Білозерському районах; марганцеві руди видо-бувають у Нікопольському басейні.
Головні підприємства чорної металургії зосереджені у трьох районах:
Донбасі (Макіївка, Донецьк, Алчевськ, Харцизьк, Краснодон, Єнакієве,
Луганськ, Краматорськ та ін.), Придніпров’ї (Дніпропетровськ, Запоріжжя,
Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ), Приазов’ї (Маріуполь).
Донецький металургійний район виник на основі родовищ коксівного
вугілля, вапняків Донбасу і залізної руди Придніпров’я.
Придніпровський металургійний район утворився завдяки географічно-му положенню — на великій водній магістралі, на перетині транспортних
шляхів і майже на півдорозі між величезними запасами залізної руди Криво-ріжжя і коксом Донбасу.
Приазовський металургійний район виник на перехресті шляхів з Керчен-ського басейну (родовища залізних руд) та Донбасу (коксівне вугілля).
Підприємства чорної металургії є основним стаціонарним джерелом за-бруднення атмосфери. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, сірчистий
газ. Ґрунти забруднюються свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земель-ні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.
Складність розвитку галузей металургійного комплексу зумовлена їх ви-сокою матеріаломісткістю, енерго- і водоємністю. Тому одним із головних
напрямків розвитку чорної металургії в Україні є впровадження ресурсозбе-рігаючих технологій з метою зниження собівартості продукції і підвищення
ефективності виробництва.
Кольорова металургія — галузь промисловості, що охоплює добування
і збагачення руд кольорових металів, виробництво та обробку кольорових
металів та їх сплавів.
Продукція кольорової металургії широко використовується у точному ма-шинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці та ін. В Україні
за браком власної сировини вона розвинута недостатньо.
Виробництво кольорових металів переважно енергоємне, тому підпри-ємства розташовують поблизу джерел електроенергії. Так, виробництво
алюмінію, титану, магнію зосереджене в Запоріжжі й базується на дешевій
енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють
Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод переробки кольоро-вих металів.
Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний
(виготовлення металевого магнію) і Іршанський гірничо-збагачувальний
комбінати (збагачення руд титану).
На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глино-зем — сировина для виготовлення алюмінію).
Останнім часом підприємства кольорової металургії поступово змінюють
свою спеціалізацію: налагоджується виробництво труб з алюмінію і титану,
будуються переробні підприємства з утилізації ґрунту кольорових металів
Розділ сайту:
