Міжнародні (міждержавні) організації є важливим, поряд з країнами (державами), елементом політичної карти світу. Існування цих організацій зумовлене наявністю актуальних проблем, які складно вирішити силами однієї держави.
Перші міждержавні організації виникли у XVII ст. в Європі і мали переважно військовий або економічний характер. Процес глобалізації, що особливо посилився в останній третині XX ст., привів до збільшення кількості міжнародних організацій, розширення їх функцій та ускладнення організаційної структури. З Європи інтеграційні процеси поширились на Азію, Америку та Африку.
З середини XX ст. чітко проявилась диференціація міждержавних організацій за функціональними особливостями та територіальними масштабами. За функціональними особливостями міжнародні організації поділяють, як правило, на загальнополітичні, військово-політичні, економічні, валютно-фінансові та ін.
За територіальними масштабами виділяють такі міждержавні організації — глобальні, регіональні, субрегіональні.
Загальнополітичні організації
Організація об'єднаних націй (ООН). Є найважливішою і універсальною за характером діяльності глобальною загальнополітичною організацією. Утворена у 1945 р. Серед 51 держав — засновників є й Україна. Зараз нараховує 191 державу — члена. Не членами ООН є дві держави — Ватикан, Тайвань. Центральні органи ООН знаходяться у Нью-Йорку (СІНА). Цілями організації є — підтримання міжнародного миру і безпеки, розвиток дружніх відносин між націями на основі поваги принципу рівноправ'я і самовизначення народів, співпраця у розв'язанні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, сприяння узгодженим діям націй у досягненні цих цілей.
Головними органами ООН є — Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Міжнародний Суд (штаб-квартира у Гаазі, Нідерланди) та Секретаріат. Генеральна Асамблея збирається на чергові щорічні сесії, а також, при потребі, на спеціальні сесії. До складу Ради Безпеки входять п'ятнадцять членів організації. З них п'ять членів є постійними — СІНА, Велика Британія, Франція, Росія та Китай.
Економічна і Соціальна Рада, крім центрального, має ще й регіональні представництва: у справах Європи (штаб-квартира в Женеві, Швейцарія); у справах Західної Азії (Амман, Йорданія); у справах Африки (Аддіс-Абеба, Ефіопія); у справах Азії й Тихоокеанського регіону (Бангкок, Таїланд); у справах Латинської Америки та Карибського басейну (Сантьяго, Чилі).
Близько п'ятнадцяти важливих міжнародних організацій, зберігаючи самостійність, мають статус спеціалізованих установ ООН. Це, зокрема, Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Організація ООН у справах освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО).
Міжпарламентський Союз. Міжнародна неурядова організація, що об'єднує національні парламентські групи. Утворена у 1889 р. До її складу входять парламентські групи із 138 держав світу. Штаб-квартира у Женеві (Швейцарія). Україна член Міжпарламентського Союзу з 1999 р.
Міжнародна організація праці (МОП). Спеціалізована установа ООН. Створена у 1919 р. з метою боротьби за мир і соціальну справедливість, за права людини, перш за все на працю, поліпшення умов життя, розширення можливостей зайнятості. Членами МОП є 176 країн. Штаб-квартира у Женеві (Швейцарія). Україна — член з 1954 р.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Одна із найбільш представницьких європейських загальнополітичних організацій. Набула статусу міжнародної організації у 1995 р. внаслідок трансформації існуючої раніше Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). Входять 55 держав Європи, Північної Америки та Середньої Азії. Штаб-квартира у Відні (Австрія), Секретаріат у Празі (Чехія). Україна — член з 1992 р.
Рада Європи. Міжнародна європейська загальнополітична організація. Створена у 1949 р. з метою пропаганди принципів парламентської демократії і прав людини, сприяння співпраці, а також суспільному й економічному розвитку. Керівний орган Парламентська Асамблея. Членами є 43 держави Європи. Штаб-квартира у Страсбурзі (Франція). Україна - член з 1995 р.
Співдружність незалежних держав (СНД). Вона була створена у грудні 1991 р. відразу ж після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), Входять 12 держав, зокрема Росія, Білорусь, Молдова, Казахстан, а також Україна.
В угоді про створення СНД зазначається, що країни — члени цієї організації розвиватимуть рівноправне і взаємовигідне співробітництво у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища, науки, торгівлі тощо. Офіційним місцем перебування координуючих органів співдружності незалежних держав є м. Мінськ (Білорусь).
Військово-політичні організації
Організація Північно-Атлантичного Договору (НАТО). Міжнародна військово-політична організація, створена у 1949 р. Входять 19 європейських, Північно-Американських та західно-азіатських держав. Європейські: Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Ісландія, Норвегія, Данія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Польща, Чехія, Угорщина, Португалія, Іспанія, Греція. Північно-Американські та західно-азіатські: США, Канада, Туреччина.
Основні завдання НАТО — гарантування безпеки країнам — членам, об'єднання зусиль, спрямованих на організацію колективної оборони, підтримання стабільності у зоні Північної Атлантики. Керівними органами НАТО є: Північноатлантична рада — вищий орган організації, наділений реальною політичною владою і правом ухвалювати рішення; Комітет оборонного планування; Комітет ядерного планування; Генеральний секретар НАТО — найвища посадова особа Альянсу; Міжнародний секретаріат; Військовий комітет; Міжнародний військовий штаб; Об'єднане військове командування, якому підпорядковані два Регіональні командування — Європейське (м. Касто, Бельгія) та Атлантичне (м. Норфолк, США). Штаб-квартира організації знаходиться у Брюсселі (Бельгія).
Україна стала першою пострадянською країною, яка у 1992 р. приєдналася до програми співробітництва з НАТО "Партнерство заради миру". У 1997 р. було підписано "Хартію про особливе партнерство між Україною та організацією Північно-Атлантичного договору".
Ташкентський пакт. Офіційна назва Договір про колективну безпеку країн СНД. Утворений 15 травня 1992 р. в Ташкенті (Узбекистан). Військово-політичний союз Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Вірменії. Передбачає тісну взаємодію, під домінуванням Росії, у політичній та військовій сферах, розвиток військово-промислової кооперації. Штаб-квартира знаходиться у Москві (Росія).
Західноєвропейський Союз (ЗЄС). Створений у 1954 р. з метою координації політичної та оборонної діяльності західноєвропейських держав. Тісно співпрацює з НАТО. Країни — члени — Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Франція, Німеччина, Португалія, Іспанія, Італія та Греція. Штаб-квартира у Брюсселі (Бельгія).
Економічні організації
Світова організація торгівлі (COT). Створена у 1995 р. шляхом трансформації Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка заснована в 1948 р. Діяльність COT спрямована на лібералізацію світової торгівлі. Сфера компетенції організації включає також торгівлю послугами, захист інтелектуальної власності та ін. Членами є 145 держав, на частку яких припадає близько 95 % міжнародної торгівлі. Штаб-квартира — Женева (Швейцарія). Україна планує вступити у COT.
Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Заснована у 1961 р. Об'єднує 29 економічно найрозвиненіших країн світу. ОЕСР — форум, на якому її члени обговорюють і координують економічну і соціальну політику. Штаб-квартира у Парижі (Франція).
Європейський Союз. Найпотужніше інтеграційне утворення в Європі, створене у 1993 р. шляхом об'єднання Європейського економічного співтовариства, Європейського об'єднання вугілля і сталі та Європейської комісії з атомної енергії, які продовжують залишатись суб'єктами міжнародних відносин. Міждержавне об'єднання, що поєднує риси міжнародної організації та федеративної країни. Цілями Європейського Союзу є проведення економічної (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок капіталів, послуг, матеріальних благ і праці), монетарної (валюта "Euro") і політичної (спільна зовнішня політика) інтеграції, а також впровадження спільного громадянства. Членами Євросоюзу є 15 європейських держав: Швеція, Фінляндія, Данія, Ірландія, Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Франція, Німеччина, Австрія, Португалія, Іспанія, Італія та Греція. Крім того є ще 14 асоційованих членів Європейського Союзу: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Румунія, Болгарія, а також Кіпр, Туреччина та Марокко. Більшість із них планує найближчим часом стати повноправними членами Євросоюзу. Більшість центральних установ перебуває у Брюсселі (Бельгія).
Головними органами Європейського Союзу є: Європейська Рада — найвищий орган, до якого входять глави держав і урядів; Рада європейських міністрів; Європейська Комісія — виконавчий орган; Європейський парламент — представницький орган (знаходиться у Страсбурзі, Франція); Європейський Суд (місцезнаходження у Люксембурзі). З 2002 р. 12 країн Євросоюзу (крім Великої Британії, Данії і Швеції) ввели в обіг спільну валюту "Euro" і для цього був створений Європейський центральний банк (знаходиться у Франкфурті-на-Майні, Німеччина).
Україна планує стати асоційованим членом Європейського Союзу у 2007 р.
Євразійське економічне співтовариство (ЄАЕС). Утворене у 1996 р. в складі Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану. Функціонує як регіональний митний союз, з подальшим поглибленням та розширенням економічної співпраці.
Чорноморське економічне співтовариство (ЧЕС). Утворене у 1992 р. з метою координації економічного і політичного розвитку країн Чорноморського басейну. Членами є 11 країн — Україна, Румунія, Росія, Болгарія, Грузія, Туреччина, Молдова, Греція, Вірменія, Азербайджан та Албанія. Штаб-квартира у Стамбулі (Туреччина).
Центральноєвропейська угода вільної торгівлі (ЦЕФТА). Утворена у 1993 р. Входять сім країн — Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія та Болгарія. Всі країни є асоційованими членами Європейського Союзу.
Валютно-фінансові організації
Міжнародний валютний фонд (МВФ). Спеціалізована установа ООН. Міжнародна валютно-кредитна організація створена у 1944 р. МВФ надає коротко - і середньострокові кредити за нижчими порівняно з світовим ринком капіталів процентами. Входять 182 держави світу. Штаб-квартира - Вашингтон (США). Україна член з 1992 р.
Світовий банк. Спеціалізована установа ООН. Група фінансових інститутів, головним з яких є Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Утворений у 1944 р. Членами є 181 держава. На відміну від МВФ займається довгостроковим кредитуванням у виробничі цілі. Штаб-квартира у Вашингтоні (США).
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Заснований у 1991 р. Членами є 58 країн. Штаб-квартира у Лондоні (Велика Британія). Україна — член з 1992 р.
Інші міжнародні організації
Співдружність націй. До 1949 р. — Британська Співдружність націй. Входить 52 держави світу, зокрема Велика Британія, Індія, Пакистан, Бангладеш, Нігерія. До Співдружності належать 15 домініонів — незалежних країн, главою держави у яких є британський монарх. Це, зокрема: Канада, Австралія, Нова Зеландія та ін. Штаб-квартира Співдружності Націй у Лондоні.
Дунайська комісія. Заснована у 1949 р. для розвитку судноплавства серед держав дунайського басейну. Членами є 8 придунайських країн: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія та Україна. Штаб-квартира у Будапешті (Угорщина).
