Історія свята 1 Травня
Травневі свята мають древню історію. Три тисячі років назад жителі Древньої Італії поклонялися богині Майї — покровительці землі і родючості. На честь її останній місяць весни назвали травнем, а в його перший день влаштовувалися гуляння і торжества.
Історія свята 1 Травня Дня солідарності трудящих, починається з липня 1889 року. Тоді Конгрес II Інтернаціоналу прийняв доленосне рішення про щорічне святкування «всім світовим пролетаріатом» цього священного дня на згадку про героїчну боротьбу американських робітників в Чикаго проти капіталістів і експлуататорів.
Комуністи вперше відзначили 1 Травня в 1890 році у Варшаві. За радянських часів 1 Травня, що став фактично державним святом, любили не стільки за солідарність з робітниками всього світу, скільки за те що травневі свята і День Перемоги давали можливість і пригадати про прекрасні трудові традиції і про минулу війну, і скопати городи, посадити картоплю, морквину і лук.
Країни колишньої східної демократії вже прийняті в ЄС і НАТО і забули, що 1 Травня треба з кольорами колонами марширувати мимо трибун з партійними бонзами. У республіках колишнього СРСР все інакше: у Казахстані 1 Травня святкується як День єдності народів Казахстану. У Києві цього дня комуністи йдуть на майдані а народ валить в ліс шашлики смажити.
У деяких країнах 1 Травня як і раніше державне свято. Наприклад, в ЮАР День солідарності проводиться під патронатом влади. Профспілки організовують виставки виробів народної творчості, розпродаж товарів ширвжитку по понижених цінах представлення самодіяльних і професійних музичних колективів.
На Сіцілії все від малого до старого в першотравневі дні збирають лугові ромашки, які, за місцевими повір’ями, приносять щастя. У Іспанії 1 Травня вважається Святом всіх кольорів. Для берлінської поліції 1 Травня не червоний а чорний день календаря. Багаточисельні партії і рухи проводять цього дня мітинги, які незмінно закінчуються бійками і колотнечами, а ліві і екстремісти–антиглобалісти чинять погроми в багатих і етнічних кварталах німецьких міст.
Джерело: Рідна Газета, Світлана Борисова