Основний механізм орографічної еволюції баричних утворень пов'язаний з
гальмуванням потоків і перерозподілом мас повітря при обтіканні ними
гірських схилів. Така еволюція здійснюється незалежно від наявності
фронтальних зон. Впливи схилів викликають підвітряний циклогенез,
навітряний антициклогенез і сегментацію (роздвоєння) циклонів при їх
перевалюванні через гірські хребти. Поряд з цим, під дією гір відбувається
орографічна деформація фронтів і утворення на них циклогенетично активних
дільниць.
Розглянемо орографічну еволюцію циклонів над Карпатами.
Через Карпати на Україну переміщуються в основному циклони з районів
Італії і Адріатичного моря. Циклони, що утворюються над північчю Італії,
Генуезькою затокою і північчю Адріатики, зміщаючись на схід, роздвоюються
(сегментують) при перевалюванні через Дінарські Альпи. Циклон, що
утворюється східніше за хребет, звичайно слабо розвинений, оскільки в його
тилу не буває інтенсивної адвекції холоду - поширенню холодних повітряних
мас з північного заходу перешкоджають Альпи. Такі слаборозвинені циклони
при підході до Карпат заповнюються у навітряних західних схилів слабо. Крім
того, внаслідок дугоподібної форми Карпат фронтальна зона передньої частини
циклону, переміщаючись через гори, деформується так, що стає
циклогенетично більш активною. У результаті зростання тиску при
переміщенні через гори в передній частині циклону може бути відсутнім або
бути незначним. Тому такі циклони помітно не роздвоюються при переміщенні
через Карпати. Східніше за гори, вони, як правило, заглиблюються.
Роздвоєння над Карпатами зазнають в основному молоді, невисокі,
розвинені над Угорською низовиною циклони, у яких вже в нижньому шарі
поблизу поверхні 850 гПа ізобари розімкнені і проходять під великим кутом до
осі гірського хребта. Баричні градієнти повинні бути досить великими,
швидкість вітру перевищувати 40 км/год.
Розвиватися можуть також і депресії генуезького походження, що
регенерували внаслідок інтенсивного припливу холоду в тилову частину з
центральних і північних районів Європи. Збільшення баричних градієнтів
сприяє орографічним змінам тиску в області циклону і його роздвоєнню над
Карпатами.
Після роздвоєння у Дінарських Альп циклони у навітряних схилів часто до
кінця не заповнюються, а продовжують самостійно існувати. Переміщаючись
на південь Адріатичного моря і продовжуючи тут поглиблюватися, вони потім
через Балкани і Нижньодунайську низовину виходять на Україну. Розділення
таких циклонів з утворенням декількох центрів спостерігається при
переміщенні через Балкани.
При певних умовах в Карпатах може спостерігатися місцевий циклогенез -
карпатський циклон. Ці порівняно неглибокі (тиск в центрі в середньому 1005-
1010 гПа) і невеликі за розмірами циклони утворюються в Східному
Прикарпатті в основному в холодний період року. Розвиток циклону
відбувається на фоні обширного вторгнення холодного повітря в значній товщі
тропосфери з півночі Скандинавії на Центральну Європу і Середньодунайську
низовину.
Холодний фронт, рухомий з півночі, затримується Карпатами і
прогинається за межами гір на схід від них. При такому положенні хвилі
фронту створюються умови для прориву холодних повітряних мас через
Середньодунайську низовину (Угорщину) в напрямі до низов'я Дунаю. При
цьому висотна улоговина орієнтована з північного сходу на цю низовину.
Східне Прикарпаття знаходиться під передньою частиною висотної улоговини з
добре вираженою розбіжністю циклонічно зігнених ізогипс і зменшенням
циклонічної кривизни по потоку. Структура висотного поля вітру і температури
сприяє падінню тиску на схід від Карпат. Подальший розвиток хвилі при
зміщенні до північного сходу визначається адвекцією холоду вздовж північно-
східних схилів Карпат.
Утворення карпатського орографічного циклону супроводжується зміною
погоди в західних районах України. Зона опадів посилюється і
розповсюджується до північного сходу. У тилу циклону в передгір'ї Карпат при
північно-західних вітрах виникають завірюхи. Влітку орографічний циклогенез
в цьому районі виражений слабо, істотного розвитку такі циклони не
набувають.
Особливий випадок циклогенезу спостерігається на Південному березі
Криму в умовах західного або північно-західного потоку в передгір'ї над
центральною частиною Криму. Внаслідок накопичення маси повітря
утворюється орографічний гребінь. На південь від гірської гряди Яйли нестача
компенсуючої притоки повітря і інших чинників динамічного характеру
падіння тиску сприяє утворенню орографічного циклону. Цей невеликий
еліпсовидний нефронтальний циклон з розмірами 80х40 км розташовується в
15-25 км від Алушти.
При східних вітрах над Кримом на навітряному (східному) боці гір
утворюється орографічний гребінь, а на підвітряному в районі Севастополя -
орографічний циклон - зона затишку.
