Овес посівний — Аvena sativa L.

Родина злакові — Gramineae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 50—100 см заввишки. Стебло голе, гладеньке. Листки лінійні, плоскі. Суцвіття — волоть, колоски — 2—3-квіткові, нижні квіткові луски на верхівці двозубчасті, закінчені на спинці зігнутим остюком або без нього. Цвіте в липні.

Де росте? Висівається як польова культура по всій тери­торії УРСР. Важлива кормова й круп’яна рослина.

Що й коли збирають? Солому, в жнива.

Коли застосовують? Як дієтичний засіб (з крупів і бо­рошна готують киселі, які вживаються при шлунково-киш­кових захворюваннях), як поживна страва; при хворобах ни­рок і сечового міхура, при цукровому діабеті; як обволікаль- ний засіб при проносах (діють крохмаль, білки, жири, ві­таміни А, Ві і В₂); для підвищення апетиту. Для лікування ж водянки, що виникла при хворобах нирок,— як сечогінний, потогінний, вітрогінний засіб, який знижує гарячку, підви­щує апетит і загальний тонус організму, при перевтомі, без­сонні, розумовому виснаженні (дія леткої олії) — солому.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 л окропу беруть жменю порізаної на січку соломи, 1 хвилину кип’ятять, настоюють 10 хвилин і п’ють 2 склянки на день, ковтками. Або ще п’ють спиртову настоянку зеленої соломи (20—30 крапель тричі на день).

При захворюваннях сечового міхура заварюють 1 столову ложку суміші (порівну) подрібненої соломи зеленого вівса, плодів шипшини, трави чебрецю, трави споришу і трави та коренів дикого цикорію в 2 склянках окропу, настоюють 4 години, відціджують і п’ють по 3/4 склянки 1—2 рази на день. При цукровому діабеті 3 столові ложки суміші (порів­ну) порізаної соломи зеленого вівса, листків чорниці, насін­ня льону і лушпиння квасолі беруть на 3 склянки води, кип’ятять 10 хвилин, настоюють 20 хвилин і п’ють по 1/4 склянки 6—8 разів на день. З міцного відвару (1 кг со­ломи в 2 л води варять 15 хвилин, відвар додають до пов­ної ванни) роблять гарячі ванни протягом 10 днів для дітей, хворих на рахіт і золотуху (потім дітей кладуть у заздале­гідь зігріту постіль). З такого ж відвару роблять гарячі при­парки при хворобах кісток, гарячі компреси на ділянку ни­рок при приступах, спричинених нирковими каменями. В суміші з відваром дубової кори застосовують для ніжних ванн, які роблять щоденно протягом 15—20 хвилин при по­тінні ніг, відмороженні і коли вони завжди холодні.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем