Ожина сиза

Ожина сиза — Rubus caesius L.

Родина розові — Rosaсеае

Ожина сиза — Rubus caesius L.

Як виглядає? Багаторічний напівкущ. Річні його гілки дугоподібно вигнуті, вкриті дрібними колючками. Па­гони з легким нальотом. Листки довгочерешкові з 3—5 знизу білоповстистими великозубчастими листочками. Пелюстки квіток білі. Плоди — складні чорні кістянки у верхівкових гронах. Цвіте з кінця травня до осені.

Де росте? В лісах, на галявинах, у заростях, на берегах річок, порослих чагарниками, біля канав, на межах, над яра­ми, навіть на полях, засіяних колосовими культурами; має багато видів і різновидностей. Поширена по всій терито­рії УРСР.

Що й коли збирають? Стиглі плоди для харчових цілей і як потогінний засіб — наприкінці літа, листки — протягом усього літа, корені — тільки восени (нестиглі ягоди виявля­ють в’яжучу дію). В листках ожини сизої є вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини, в плодах — вітаміни С, В1 В2, РР, D, ка­ротин.

Коли застосовують? Як потогінний засіб використовують ягоди. 2 столові ложки сухих ягід на 1 склянку окропу на­стоюють 15 — 20 хвилин і п’ють 2 — 3 склянки протягом 1 — 2 годин. Відвар коренів діє сечогінно, листків — виявляє в’яжучу дію. Листки в суміші з листками малини застосо­вують як сурогат чаю, що знижує температуру. Як проти­гнильний, кровоочисний засіб, що поліпшує перистальтику кишок, лікує печію, катари кишок, подразність сліпої киш­ки, навіть проноси з кров’ю вживають напар листків ожини в суміші з квітками нагідок у співвідношенні 2 : 1. Дітям дають спорошковані сухі ягоди — по 1/2 чайної ложки, тричі на день.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку суміші, настоюють 10 хвилин і п’ють 3 малі склянки на день при застарілих катарах кишок. 1 столову ложку суміші трави звіробою, квіток білої глухої кропиви і листків ожини в співвідношенні 3:2:2 на 1 склянку окро­пу парять 3 години, п’ють 3 склянки на день при недокрів’ї.

При істеричних припадках беруть 1 столову ложку сумі­ші маренки запашної, листків ожини, чебрецю, собачої кро­пиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2   : 2,5 : 1 : 2 :1,5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і дають пити 3 склянки на день людям дратливим, дуже нер­вовим (за М. А. Носалем).

При явищах клімаксу з ангіоневрозами, припливами кро­ві до голови готують чай з суміші маренки запашної, листків ожини, квіток глоду, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1 : 2 : 1,5 — беруть 1 сто­лову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п’ють.

При атеросклерозі з підвищеним тиском крові беруть 1 столову ложку тієї самої суміші, трави очанки лікарської, листків ожини, листків омели білої, собачої кропиви сер­цевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1,5 : 2 : : 1,5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п’ють що­денно по 3 склянки протягом тривалого часу (при цьому не вживають алкогольних напоїв і не курять, не вживають гострих приправ, м’яса, яєць, риби, уникають тяжкої фізич­ної праці, сильних емоцій і душевних переживань). В лист­ках ожини містяться, крім дубильних речовин, інозит, різні органічні кислоти, вітамін С.

При екземі, запаленні шкіри, для примочок і для полос­кання рота і горла застосовують напар листків ожини (50 г на 1 л окропу); напар з суміші (порівну) листків ожини, кві­ток нагідок, трави хвоща, пелюсток троянди садової, трави нехворощі і дубової кори (заливають водою, кип’ятять 15 хви­лин і вживають при лишаях та грибкових захворюваннях — дія молочної кислоти).

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 
Розділ сайту: