Ожина сиза — Rubus caesius L.
Родина розові — Rosaсеае
Як виглядає? Багаторічний напівкущ. Річні його гілки дугоподібно вигнуті, вкриті дрібними колючками. Пагони з легким нальотом. Листки довгочерешкові з 3—5 знизу білоповстистими великозубчастими листочками. Пелюстки квіток білі. Плоди — складні чорні кістянки у верхівкових гронах. Цвіте з кінця травня до осені.
Де росте? В лісах, на галявинах, у заростях, на берегах річок, порослих чагарниками, біля канав, на межах, над ярами, навіть на полях, засіяних колосовими культурами; має багато видів і різновидностей. Поширена по всій території УРСР.
Що й коли збирають? Стиглі плоди для харчових цілей і як потогінний засіб — наприкінці літа, листки — протягом усього літа, корені — тільки восени (нестиглі ягоди виявляють в’яжучу дію). В листках ожини сизої є вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини, в плодах — вітаміни С, В1 В2, РР, D, каротин.
Коли застосовують? Як потогінний засіб використовують ягоди. 2 столові ложки сухих ягід на 1 склянку окропу настоюють 15 — 20 хвилин і п’ють 2 — 3 склянки протягом 1 — 2 годин. Відвар коренів діє сечогінно, листків — виявляє в’яжучу дію. Листки в суміші з листками малини застосовують як сурогат чаю, що знижує температуру. Як протигнильний, кровоочисний засіб, що поліпшує перистальтику кишок, лікує печію, катари кишок, подразність сліпої кишки, навіть проноси з кров’ю вживають напар листків ожини в суміші з квітками нагідок у співвідношенні 2 : 1. Дітям дають спорошковані сухі ягоди — по 1/2 чайної ложки, тричі на день.
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку суміші, настоюють 10 хвилин і п’ють 3 малі склянки на день при застарілих катарах кишок. 1 столову ложку суміші трави звіробою, квіток білої глухої кропиви і листків ожини в співвідношенні 3:2:2 на 1 склянку окропу парять 3 години, п’ють 3 склянки на день при недокрів’ї.
При істеричних припадках беруть 1 столову ложку суміші маренки запашної, листків ожини, чебрецю, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1 : 2 :1,5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і дають пити 3 склянки на день людям дратливим, дуже нервовим (за М. А. Носалем).
При явищах клімаксу з ангіоневрозами, припливами крові до голови готують чай з суміші маренки запашної, листків ожини, квіток глоду, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1 : 2 : 1,5 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п’ють.
При атеросклерозі з підвищеним тиском крові беруть 1 столову ложку тієї самої суміші, трави очанки лікарської, листків ожини, листків омели білої, собачої кропиви серцевої і сухоцвіту болотяного в співвідношенні 2 : 2,5 : 1,5 : 2 : : 1,5 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п’ють щоденно по 3 склянки протягом тривалого часу (при цьому не вживають алкогольних напоїв і не курять, не вживають гострих приправ, м’яса, яєць, риби, уникають тяжкої фізичної праці, сильних емоцій і душевних переживань). В листках ожини містяться, крім дубильних речовин, інозит, різні органічні кислоти, вітамін С.
При екземі, запаленні шкіри, для примочок і для полоскання рота і горла застосовують напар листків ожини (50 г на 1 л окропу); напар з суміші (порівну) листків ожини, квіток нагідок, трави хвоща, пелюсток троянди садової, трави нехворощі і дубової кори (заливають водою, кип’ятять 15 хвилин і вживають при лишаях та грибкових захворюваннях — дія молочної кислоти).
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
