Паливна промисловість України та електроенергетика

Галузева структура і принципи розміщення

Паливно-енергетичний комплекс — це комплекс галузей промислового виробництва, які спеціалізуються на видобутку палива, виробництві різних видів енергії, транспортуванні палива та енергії, їх розподілі та використанні.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК)

Паливна промисловість: вугільна, газова, нафтова, торф’яна, сланцева.

Електроенергетика: ТЕС, ГЕС, АЕС, Альтернативні (ВЕС, СЕС, біологічні,споживачі палива, тепла, електроенергії).

Чинники розміщення ПЕК:

- сировинний;

- енергетичний;

- географічний (поблизу води);

- екологічний.

Паливно-енергетичний баланс — співвідношення видобутку різних видів палива і виробництва енергії та їх використання в господарстві. У паливно-енергетичному балансі України переважає вугілля (75 %), газ (24 %), нафта, дрова і торф.

Паливна промисловість — сукупність галузей промисловості, що займаються добуванням та переробкою різних видів палива.

Вугільна промисловість

Вугільна промисловість — галузь паливної промисловості, яка видобуває, збагачує та брикетує кам’яне та буре вугілля. Найбільші поклади кам’яного вугілля в Україні мають Донецький, Львівсько-Волинський, Дніпровський басейни.

Виробництво вугілля в Україні становило в 1990 р. 165 млн. т, у 1995 p. — 83,8 млн. т, у 1997 р. — 76,9 млн. т, у 1998 p. — 77,2 млн. т, у 1999 р. — 81,8 млн. т, у 2000 p. — 81 млн. т, у 2004 р. спостерігався приріст на 3,2%.

Нафтова і газова промисловість

Нафтова промисловість — галузь паливної промисловості, що складається з нафтовидобувної та нафтопереробної промисловостей. Основні райони видобутку нафти в Україні — Дніпровсько-Донецький та Карпатський, перспективним є Причорноморський. Видобуток нафти в Україні становить близько 4 млн. т. Забезпеченість нафтою 5–8 %, імпортується щорічно 40–45 млн. т нафти (в основному з Росії). Функціонує шість нафтопереробних заводів: Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеський, Дрогобицький, Надворянський. Довжина нафтопроводів України — 3,2 тис. км.

Газова промисловість — галузь паливної промисловості, що займається видобутком, транспортуванням та зберіганням природного газу. Видобуток газу становить близько 17,8 млрд. м3. Україна забезпечує себе газом на 18–20%. Основні райони видобутку газу в Україні — Карпатський, Дніпровсько-Донецький, Причорноморсько-Кримський. Загальна довжина газопроводів — 35 тис. км. Головні з них: Уренгой — Помари — Ужгород, «Союз» (Оренбург — західний кордон), Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Ізмаїл, Шебелинка — Полтава — Київ та ін. Основні експортери газу в Україну — Росія, Туркменістан, Узбекистан. Через територію України здійснюється транзит газу із Росії до Європи. Збільшуеться видобуток газу в шельфовій зоні Чорного моря.

Електроенергетика

Електроенергетика — галузь промисловості, яка займається виробництвом, передаванням, акумулюванням і розподіленням електроенергії, а також перетворенням її в інші види енергії.

Електричні станції — комплекс споруд та устаткування, за допомогою яких теплова енергія, енергія потоку води, вітру, Сонця перетворюються на електричну.

Потужність усіх електростанцій України — 51,8 млн. кВт. Провідна роль у структурі виробництва електроенергії належить ТЕС (48 %) та АЕС (45,3 %).

Типи електростанцій України

Тип електростанції

Джерело енергії

Принципи розміщення

Приклади електростанцій

Екологічні наслідки

Гідравлічні (ГЕС)

енергія води

на річках з великим падінням

Дніпрогес, Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Каховська, Дністровська,

Теребле-Ріцька

затоплення ділянок з родючими ґрунтами, підвищення рівня ґрунтових вод, зміна мікроклімату та режиму річок

Теплові (ТЕС)

енергія згорання палива (газ, вугілля, мазут, торф, горючі сланці)

поблизу паливних басейнів або у районах споживача (великі міста, підприємства)

Вуглегірська, Луганська, Миронівська, Слов’янська, Курахівська, Зуївська, Старобешівська, Харківська

забруднення атмосфери

Атомні (АЕС)

ядерне паливо

у районах дефіциту енергії

Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південноукраїнська, Чорнобильська (закрита 15 грудня 2005 року)

небезпека аварії, радіаційне забруднення

Вітрові (ВЕС)

енергія вітру

у районах, де дмуть постійні вітри (вітрова активність)

1931 р. — у Криму (під Севастополем), 1994 р. — Західний Крим (на березі озера Донузлав); є на півдні Донецької області

незначні

Сонячні (СЕС)

енергія Сонця

на відкритих ділянках суші, з великою кількістю сонячних днів

на сході Криму (с. Щелкіно)

незначні

Є також гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) — гідроелектростанції, принцип дії яких полягає в перетворені електричної енергії, що надходить від інших електростанцій, на потенційну енергію води (перекачування води з нижнього у верхній акумулюючий басейн), з наступним зворотним її перетворенням під час найбільших навантажень (Київська, Канівська ГАЕС)

Передають електроенергію, яку виробляють усі електростанції, ЛЕП.

Лінії електропередачі (ЛЕП) —  система кабелів та допоміжних пристроїв, призначена для передачі та розподілу електроенергії від електростанцій до споживачів.

Проблеми й перспективи розвитку комплексу

Проблеми комплексу:

- недостатня забезпеченість власними енергоносіями;

- до 30 % палива, що видобувається, залишається в родовищах;

- імпорт нафти й газу призводить до великих витрат, заборгованості Росії й Туркменістану;

- висока зношеність виробничого устаткування (70–90 %) призводить до великих витрат та нераціонального використання пального;

- зростання дефіциту електроенергії і її собівартості;

- слабке використання нафтогавані м. Одеса та м. Херсон, а також Кримського нафтотерміналу для поставок сировини з Азербайджану, Африки, Близького Сходу.

Шляхи вирішення проблем:

- впровадити сучасні методи видобутку вугілля, нафти, газу;

- провести реконструкцію перспективних шахт;

- розвивати сучасні ресурсозберігаючі технології;

знизити енергоємність галузей промисловості України.

Розділ сайту: