Парило звичайне — Agrimonia еuраtогіа L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квіт­ки — жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні — серпні.

Де росте? По всій території УРСР, крім Полинного Сте­пу,— в чагарниках, заростях, при дорогах, на узліссях, сухо- низинних луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб, можна сплутати із схожою на парило зви­чайне дрібноквітковою дивиною чорною (Verbascum nigrum L.), відвар якої з цілої рослини застосовують в народі при нервових розладах, епілепсії, проносах, а чай з квіток — при набряках.

Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки; насіння — восени.

Коли застосовують? При поганому травленні й ослабленні дії кишок; при застійних явищах у печінці та жовчному міхурі, при жовчних каменях; болях у сечовому міхурі й ма­лому виділенні сечі, при мимовільному сечовипусканні, особливо нічному; як відхаркувальний засіб при сухому кашлі (бронхіті); при запаленнях слизової оболонки рота (ангіни, стоматити); ревматизмі, люмбаго; також при ге­морої.

Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого парила, варять 2—3 хвилини, настоюють 10 хвилин. П’ють 1—2 склянки на день, ковтками. (В рослині є летка олія, дубильні речовини, вітамін К, квер­цитрин, холін, гіркі речовини, кремнеземова кислота).

Сильніше діє настій насіння парила на червоному вино­градному вині. Дві жмені насіння настоюють на 0,5 л вина протягом 14 днів і дають пити при нетриманні сечі по чарці (40 г) тричі на день (можна на переміну з чаєм зі звіробою).

Настоєм 5 столових ложок подрібненої рослини на 2 склян­ках окропу (15 хвилин) промивають рани, роблять примочки; п’ють по кілька ковтків чаю і полощуть ним горло й рот при ангінах і стоматитах для зміцнення ясен. Свіжу потов­чену рослину прикладають на виразки, що погано гояться. В напарі мочать ноги при відчутті втоми після довгої ман­дрівки.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973

Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем