Париж - столиця Франції. Він розташований на берегах річки Рони, в 145 км від протоки Ла-Манш. Париж - адміністративний політичний л промисловий центр, в ньому сконцентрована фінансова й торговельна діяльність країни. Він є також центром культурного та інтелектуального життя Франції, великим центром міжнародного туризму. Тут розміщені ЮНЕСКО і ще більше 200 міжнародних організацій. Свою назву місто отримало від галльського племені Парізі, які в I ст. до н. е.. заснували тут, біля переправи через річку, перше поселення. Потім римляни побудували тут своє укріплене поселення - Лютеція (на о. Сіте). Його згадує Юлій Цезар. Римляни побудували на лівому березі Сени амфітеатр, форум і лазні. СIII - IV ст. поселення називалося Парізі. Виникнення тут християнської громади пов'язують з ім'ям св. Діонісія (Сен-Дені; близько 250 р.). З ім'ям іншої святої, Женев'єви, пов'язана легенда про Атілла, пощади місто заради неї. З VI ст. Париж - столиця Франкської держави. Каролинги передають управління містом графам Паризьким, один з яких, Гуго Капет, в 987 р. обирається королем держави, именующегося відтепер Францією. У Х-ХП ст. Париж - центр королівського домену, з XII в. - Столиця Франції.
Париж займає центральне положення в Паризькому басейні, який з південного сходу на північний захід перетинає р.. Сена з численними великими меандрами. У самому центрі міста русло ріки роздвоюється, утворюючи о. Сіте, де знаходилося первісне поселення, яке розрослося в сучасне місто. Уздовж берегів Сени розташовані історичні будинки та інші об'єкти, що привертають увагу туристів. Історичний центр міста оточений невисокими пагорбами з крутими схилами. Найбільшою популярністю користується пагорб Монмартр у правобережній частині міста, що піднімається до 1000 м над рівнем моря На окраїнах є великі незабудовані території, включаючи Булонський ліс на заході і Венсенський ліс на південному сході. Париж тісно зрісся з передмістями, утворюючи велику міську агломерацію, яка в багатьох місцях облямована лісовими масивами: Сен-Жермен, Рамбуйє, Медон, Сенар, Нотр-Дам і Монморансі. Колись у цих лісах полювали королі й аристократи, а тепер вони є улюбленими місцями відпочинку парижан.
Клімат Парижа м'який і вологий. Взимку температура рідко опускається нижче 0 ° С. У році в середньому буває 180 днів з дощем і мрякою і всього 10 - зі снігом. У Парижі в межах межі міста, встановленої в середині XIX в., В 1990 р. проживало 2,2 млн. чоловік, а у всій Паризькій агломерації - 9,8 млн. чоловік. Це найбільш густонаселений район Франції, за кількістю жителів перевершує наступну за розмірами Ліонську агломерацію в 7 разів. Хоча Париж займає лише 2% території країни, у ньому зосереджено 17% населення Франції і 23% її міського населення. У період між 1945 і 1970 рр.. чисельність населення Парижа швидко зростала, головним чином за рахунок міграції з інших районів країни і високої народжуваності в сім'ях молодих мігрантів. У 1970-ті роки приплив молоді в місто не припинявся, а люди середнього віку, навпаки, його покидали.
На початку 1980-х років чисельність населення самого Парижа скоротилася, у ньому проживали переважно літні люди і іноземці. У деяких ближніх передмістях відбувався відтік населення, в інших же його чисельність збільшувалася вкрай повільно. Прискорення темпів зростання населення відзначалося в більш віддалених передмістях, де поселялися молоді родини з дітьми. Протягом всієї історії Париж притягав іноземців. Раніше сюди з'їжджалися мільйонери, художники, письменники і політичні емігранти. На початку 1980-х років серед іноземців почали переважати низькооплачувані робітники, зайняті в промисловості та будівництві. У цей період 25% населення самого Парижа і 14% агломерації становив »іммігранти, насамперед з Алжиру, потім Іспанії, Португалії і колишніх французьких колоній у Західній Африці. Внаслідок значного припливу іммігрантів в деяких районах Великого Парижа загострилися житлові проблеми і навіть виникли нетрі, населені біднотою.
