У ніч з суботи 29-го березня на неділю 30-го березня українці переведуть стрілки годинників на одну годину вперед. Це пов’язано із переходом країни на літній час.
Згідно постанови Кабміну “Про порядок обчислення часу на території України”, щороку в останню неділю березня о 3:00 час переводиться на одну годину вперед. Таким чином в країні запроваджується літній час.
Як розповідає “Вікіпедія”:
Першим ідею літнього часу запропонував Бенджамін Франклін, присвятивши їй окрему публікацію (1784).
За словами британського письменника Тоні Френсіса, думка про користь зміни часу осяяла Віллета, коли він раннього літнього ранку прогулювався верхи на коні. Віллет помітив, що віконниці багатьох будинків замкнені. «Яке марнування денного світла!» — мабуть, подумав він і почав у британському парламенті кампанію за ухвалення закону про зміну часу. Переводячи навесні та влітку годинники на 80 хвилин вперед (4 рази по 20 хвилин), а восени — назад, люди мали б увечері більше денного світла. Але, попри існування поважного лобі в уряді Британії, цю ідею тоді втілити не вдалося.
Король Едвард VII не став чекати рішення парламенту. Він оголосив, що в його королівському маєтку Сандрінґгам (площа — 7900 га) всі переходять на літній час. Згодом король запровадив такі самі зміни у маєтках Віндзорі та Балморалі. Таким чином, вперше годинникову стрілку перевели у Великобританії 1908 року.
Але справжнім піонером запровадження літнього часу стала Німеччина. Під час 1-ї Світової війни, 30 квітня 1916 тут пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня 1916 — на годину назад. Невдовзі такі ж зміни запровадила Велика Британія. 19 березня 1918 Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на час війни літнього часу — з метою заощадження палива, що його використовують для генерації електричного струму. Після певної перерви 1966 року Конгрес ухвалив Uniform Time Act, вперше запровадивши літній час у мирний період.
У Росії перехід на літній час вперше відбувся 1917. З 1930 р. зміщений на годину час почали застосовувати на території СРСР цілий рік, називаючи такий час «декретним». А з 1981 р. запровадили сезонні відмінності між літнім і зимовим часом, причому зимовий час залишався «декретним», унаслідок чого літній відрізнявся від поясного на цілих 2 години.
У 1990 році «декретний» час скасували на території УРСР. Що ж до сезонних відмінностей часу, то протягом кількох років в Україні їх то вводили, то скасовували, але зрештою зупинилися на схемі, коли розрізняють літній і зимовий часи, але ще одна «декретна» година не передбачена. Натомість у Росії «декретний» час не скасовували, але на сучасних картах поясного часу факт його наявності трактується просто як належність території до східнішого поясу.
2011 року президент Росії Д.Медведєв видав указ, згідно з яким після переходу на літній час у березні 2011 подальші переведення годинника скасовані. Таким чином, після цього в багатьох місцевостях Росії час відрізняється від сонячного приблизно на 2 години протягом усього року.
16 вересня 2011 аналогічну постанову видала Рада Міністрів Республіки Білорусь. Цим самим Білорусь залишила постійним той час, який перед цим був для неї літнім, що можна трактувати або як запровадження «декретного» часу, або як перехід до східнішого часового поясу. Спроба запровадити такий самий порядок обчислення часу в Україні виявилася невдалою.
Зараз літній час застосовують у майже 70 країнах світу, зокрема майже в усіх країнах Європи.
Нагадємо, що, наприклад, Росія востаннє перейшла на так званий літній час 27 березня 2011 року - того дня стрілки годинників на всій території країни були переведені на годину вперед.
