Підбіл звичайний — Tussilago farfara L.
Родина складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина з повзким підземним галузистим кореневищем. Листки округло-серцевидні, кутасто-нерівнозубчасті, щільні, зісподу білоповстисті, зверху гладенькі, з’являються після квіток. Листки квітучого стебла лускуваті, яйцевидно-ланцетні, прямі, гострі, часом буруваті. Суцвіття — поодинокі пониклі жовті кошики на верхівці квітучого стебла, крайові квітки — язичкові в кілька рядів, удвічі довші за серединні, трубчасті. Цвіте в березні — травні.
Де росте? На вогкуватих глинистих, піщаних і глинисто- крейдяних грунтах схилів, горбків, залізничних насипів, ярів, на межах, краях полів, у сухих ровах, на краях лук — по всій території УРСР.
Що й коли збирають? Квітки — навесні, молоді листки — через 2—3 тижні після того, як обсіменяться кошики.
Коли застосовують? При різних ларингітах, бронхітах, бронхоектазах, як відхаркувальний засіб, що розріджує густе харкотиння, також як дезинфікуючий засіб при абсцесах і гангрені легень, злегка потогінний. Використовують також при катарах шлунка і кишок; при браку апетиту; ниркових захворюваннях, катарі сечового міхура (дія слизу, леткої олії, сапонінів, яблучної і виннокам’яної кислот, каротиноїдів, вітаміну С, інуліну та глікозиду тусилягіну) — обволікає уражені місця і тамує болі (рослина містить сірку).
Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку листків або квіток і настоюють 10 хвилин. Підсолоджений медом або цукром напар п’ють 2 склянки на день, ковтками.
При кашлі настоюють 1 столову ложку суміші (порівну) листків підбілу звичайного, квіток бузини чорної, квіток дивини скіпетровидної, квіток липи, кореневищ пирію І коренів живокосту в склянці окропу протягом 8 годин і п’ють 1/4 склянки (винна чарка) 4 рази на день.
При хворобах печінки, висипах, плямах на тілі 1 столову ложку суміші цвіту підбілу звичайного, трави рути і трави споришу в співвідношенні 5:3: 10 беруть на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п’ють 3 склянки на день. Свіжовитиснутий з листків сік п’ють тривалий час при туберкульозі легень по 4 столові ложки на день.
При нежитю втягують сирий сік у ніздрі; змочені в ньому чисті ганчірочки або потовчені свіжі листки прикладають до гнійних ран, виразок, наривів (фурункулів). При випаданні волосся і при сильній лупі зі свербінням шкіри на голові миють її тричі на тиждень міцним відваром суміші листків підбілу і листків кропиви, взятих порівну — по 4 столових ложки кожного, зварених у 1 л води.
Порошком з листків підбілу засипають бешиховозапалені місця. Дим цигарки, зробленої з цього порошку, тримають у роті проти зубного болю. Такі цигарки курять при сильному кашлі зі спастичними явищами (бронхіальній астмі).
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
