Пилові бурі штормових зон. Пилові бурі часто виникають у тих районах, де біля поверхні землі створюються зони значних горизонтальних баричних градієнтів, обумовлених неоднаковими швидкостями і навіть знаками зміни тиску. Такі зони називаються штормовими. Штормові зони часто спостерігаються в передній частині антициклону, який різко посилюється, і на південній та південно-західній периферії обширного і малорухомого антициклону, коли на південь від нього розміщується малорухомий циклон. Влітку такі антициклони при сильному перегріві повітряних мас створюють ефект суховіїв.
Особливо сильні штормові зони нерідко створюються взимку і в перехідні сезони на південному сході Східної Європи і на південному заході Середньої Азії в зоні зміни тиску протилежного знаку, наприклад, коли до антициклону, що посилюється, наближається циклон, який поглиблюється. В умовах Середньої Азії швидкорухомі штормові зони породжують вихід штормових циклонів з південних районів Каспійського моря. Найбільш сильні вітри спостерігаються при цьому в тилу циклону.
Попереду антициклону, який бурхливо розвивається, також формується швидкорухома штормова зона. Звичайно пилові бурі, що пов’язані з такими зонами, розвиваються ранньою весною або пізньою осінню після бездощових періодів у пустелях.
Орографічні умови відіграють значну роль у формуванні малорухомих штормових зон. Гірські хребти сприяють згущенню ізобар та ізотерм. Безперервне проникнення холодного повітря через численні ущелини і навіть перетікання його через невисокий хребет створює довготривалу, орографічно обумовлену, штормову зону. Цим пояснюється підвищена повторюваність пилових бур у гірських долинах та ущелинах, що звужуються . Ця ж причина сприяє більшій стійкості зони з пиловими бурями у передгір’ях Копетдагу, на Північному Кавказі та в інших районах, де вітри на периферії антициклону посилюються внаслідок орографічного збільшення баричних і термічних градієнтів.
Пилові бурі вночі породжуються, головним чином, холодними фронтами і штормовими зонами в тилу швидкорухомих циклонів. У теплих секторах циклонів вони відмічаються дуже рідко; на периферії антициклонів (особливо влітку) вночі пилові бурі або зовсім припиняються, або їх інтенсивність різко убуває і вони іноді переходять у піщаний поземок.
