Пижмо звичайне (дика горобинка) — Tanacetum vulgare L. (отруйна)
Родина складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 150 см заввишки, з сильним камфорним запахом. Листки чергові, перисторозсічені, з довгасто-ланцетними перистонад- різаними пилчастими частками. Нижні листки черешкові, верхні — сидячі, суцвіття — півкулясті кошики, зібрані в щитки. Квітки жовті, всі трубчасті. Цвіте в червні — вересні.
Де росте? Вздовж захисних смуг і по узбіччях залізничного полотна, на межах, біля доріг, канав, по сухих луках, рідше по чагарникак і лісах, іноді на місцях висохлих канав і ставків, коло сільських хат, на цвинтарях — по всій території УРСР, в Карпатах і Криму — біля підніжжя гір.
Що й коли збирають? Молоді квітки з кошиками (або виривають їх з кошиків) — у червні — липні, стигле насіння — восени. Сушити квітки треба швидко.
Коли застосовують? Переважно як засіб проти аскарид, гостриків і волосоголовців, також як інсектицидний засіб (проти бліх, мух тощо). У народі вживають при нестравності і болях у шлунку, при проносах; як засіб, що знижує температуру, потогінний; при метеоризмі і ахілії (завдяки вмісту в ньому гірких речовин); при захворюваннях печінки (ангіо- холіти) і для регуляції неправильних менструацій.
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток пижма і настоюють 10 хвилин. Рослина отруйна, і тому не можна пити більше ніж 1 склянку на день. Протипоказано вживати вагітним жінкам.
Проти гостриків, як рекомендує М. А. Носаль, у 2 склянках молока відварюють подрібнені зубці двох середніх головок часнику, змішані з 1 столовою ложкою розтертого насіння-пижма. Варять у закритій посудині на малому вогні 10 хвилин, рахуючи від моменту закипання. Відвар проціджують і теплим вводять у вигляді невеликої клізми, яку треба якнайдовше затримати. Клізми роблять кілька днів підряд, до повного знищення гостриків (припинення свербіння у задньому проході). Діє летка олія пижма. В ній міститься отруйний туйон, гіркота танацетин, дубильні речовини, органічні кислоти. Для виведення аскарид і волосоголовців користуються сумішшю 2 столових ложок порізаної трави золототисячника, 2 столових ложок квіток цмину піскового, 1 столової ложки подрібнених листків бобівника і 1 столової ложки кореневища тирлича, яку заливають 3 склянками води і варять 3—5 хвилин. Знімають з вогню і в гарячий відвар всипають 2 столові ложки розім’ятих кошиків пижма. Все це, добре накритим, парять цілу ніч у духовці. Натщесерце випивають за три рази з годинною перервою між вживаннями, через годину після останнього вживання приймають сильну дозу проносного (гіркої СОЛІ). Доза — ВІД 1/4 склянки (для дітей) до 1 склянки (для юнаків), тричі на день. Гіркі ліки закушують цукром або медом і запивають водою. Не раніше ніж через годину після проносного дають легкий сніданок без жирів (кашу, чай, хліб з невеликою кількістю масла). Дуже важливо вигнати всіх паралізованих глистів з кишечника — запобігти розкладу їх там та отруєнню організму токсинами.
Виводити глисти краще під наглядом лікаря. Проти солітера заварюють в 1 склянці окропу 1 столову ложку суміші (порівну) кори крушини ламкої і кошиків (квіток) та листків пижма, настоюють півгодини, проціджують і п’ють по 3/4 склянки вранці (натщесерце) і ввечері протягом 3 днів.
Ванни з настою пижма використовують при лікуванні подагри, ревматизму, болів у суглобах, вивихів. Порошком з трави і квіток притрушують свіже м’ясо, щоб запобігти відкладанню яєць мух у ньому.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
