Полин гіркий (А) — Artemisia absinthium L. (отруйний)
Полин звичайний (чорнобиль) (Б) — Artemisia vulgaris L.
Родина складноцвіті — Compositae
Як виглядають рослини? Полин гіркий — багаторічна трав’яниста рослина, 50—100 см заввишки, вся сірувато-срібляста від густого опушення, з міцним, пряним запахом, гірким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довгочерешкові, пластинка трикутно-округла, дво-триперисті; стеблові — короткочерешкові, двоперисті, частки довгасто-тупозагострені. Суцвіття — кулясті кошики біля 3 м в поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки всі трубчасті, жовті. Цвіте у червні — липні. Його легко можна сплутати з полином звичайним (чорнобилем) — рослиною до 150 см заввишки, стебло якої сильно гіллясте, пряме, червонувате. Корені його дерев’янисті, досить товсті. Листки зверху зелені, голі, зісподу — білоповстисті, перисті, верхівкові ж цілі, частки ланцетногострі. Суцвіття — довгасті або яйцевидні кошики, зібрані у вигляді волоті, квітки рожеві або червонуваті, всі трубчасті. Смак дещо гіркий, запах трохи бальзамічний, приємний. Цвіте у липні — серпні.
Де ростуть? По пустирях, толоках, межах, полях (бур’ян) — по всій території УРСР.
Що й коли збирають? Гілки з квітками й листками, під час цвітіння (з чорнобилю — м’ясисті бокові корені і верхівки з квітками).
Коли застосовують? Гіркий полин використовують для поліпшення роботи шлунка, при отруєнні їжею, проносах, жовтяниці, болях у ділянці печінки і жовчного міхура, при недокрів’ї, безсонні, також як вітрогінний і глистогінний засіб. Полин, діючи на закінчення смакових нервів на язиці, рефлекторно поліпшує апетит, збуджує травну діяльність шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, посилює перистальтику кишок, лікує екземи й ошпарення рентгенівським промінням (протизапальна дія складника ефірної олії хамазулену, вітамінів С і В6). Полин гіркий збуджує центральну нервову систему. Тривале, надмірне вживання може спричинитися до судом, конвульсій, галюцинацій. Вагітним жінкам не можна вживати гіркий полин (діють гіркий глікозид, абсинтин і летка олія, в якій є отруйний туйон).
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку полину і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 склянку на день, ковтками. При коліках у ділянці печінки використовують в суміші (порівну) з листками шавлії і ягід ялівцю — п’ють 3 склянки чаю на день. При запаху з носа (озе- ні) — після вилучення первопричини (видалення хворих мигдаликів, зіпсованих зубів, вилікування цинготних ясен) п’ють чай із суміші (порівну) листків полину й холодної м’яти — по 3 склянки на день поки не мине хвороба. При малярії, безсонні, судомах, блюванні можна вживати олію з потовченого насіння (1:4 основи),—3—4 краплі на цукрі.
Круглих глистів виганяють, вживаючи по 3 ложки полинного чаю протягом 10 днів натщесерце (вранці) і ввечері (перед сном). Після чаю їдять півсклянки свіжонатертої моркви (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.). Подібно діє відвар з коренів чорнобилю.
Гостриків (що гніздяться в задньому проході) знищують невеликими клізмами (після випорожнення) з 1 склянки чаю з полину, в якому відварили подрібнену середню головку часнику. Клізму повторюють кілька днів підряд.
Компресами і примочками з чаю полину гіркого, ще краще свіжого соку або потовченого листя, лікують забиті місця й опухи; діє він також кровоспинно.
Звичайний полин (чорнобиль), зокрема його корені, вживають при епілепсії, судомах, конвульсіях, розладі нервової системи, неврастенії, а також при болісних менструаціях (аменореї, дисменореї), для прискорення пологів, як знеболювальний засіб; також для збудження травлення. Чорнобиль заспокоює центральну нервову систему. 1 столову ложку з верхом подрібненого кореня чорнобилю варять 5 хвилин в півлітра пива і, випивши, лежать у ліжку, поки не припиниться виділення поту. Таким же відваром лікують тривалий пронос і виганяють круглих глистів.
При туберкульозі легень варять 1 столову ложку з верхом кореня 10 хвилин в 1 склянці білого вина, коли закипить, у відвар додають мед і холодним п’ють 1 склянку натщесерце або по 1 столовій ложці тричі на день.
Для посилення післяпологових виділень дають породіллям напар з 1 столової ложки спорошкованих верхівок гілок чорнобилю, яку беруть на півлітра окропу. Настоюють 10 хвилин і п’ють по півсклянки тричі на день. Цей засіб посилює також виділення під час менструацій (М. А. Носаль).
Ефективний такий глистогінний засіб. 1 столову ложку суміші взятих порівну квіток гіркого полину (чорнобилю), ромашки лікарської і коренів тирличу жовтого заварюють в 1 склянці окропу, настоюють півгодини, відціджують і п’ють по 3/4 склянки вранці натщесерце і ввечері протягом 3 днів.
Для лікування алкоголізму беруть 1 столову ложку з верхом суміші полину гіркого і чебрецю борового (малої материнки — Thymus serpyllum L.) у співвідношенні 1 : 4 на 1 склянку води, варять 5 хвилин і вживають по 1 столовій ложці тричі на день протягом 2—3 місяців. Чебрець швидко знімає явища абстиненції: зникають напруження і неприємні відчуття в ділянці серця, в руках та ногах. У багатьох хворих уже після 2 тижнів вживання відвару чебрецю з полином з’являється байдужість до алкоголю, а в декого навіть огида.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем