Лише 0,01 % від загального об'єму прісної води в рідкому стані зосереджено в річках і струмках і 1,47 % — в озерах. Для накопичення води і постійного забезпечення нею споживачів, а також для запобігання небажаних паводків і виробництва електроенергії на багатьох річках споруджено дамби. Найбільші середні витрати води, аотже, і найбільший енергетичний потенціал мають Амазонка в Південній Америці, Конго (Заїр) в Африці, Ганг з Брахмапутрою в Південній Азії, Янцзи в Китаї, Єнісей у Росії та Міссісіпі з Міссурі в США. Природні прісноводні озера, що вміщують бл. 125 тис. км3 води, нарівні з річками і штучними водосховищами є важливим джерелом питної води для людей і тварин.
Вони також використовуються і для зрошування сільськогосподарських земель, навігації, рекреації, рибальства і, на жаль, для скидання побутових і промислових стоків. Іноді внаслідок поступового заповнення наносами або засолення озера пересихають, однак в процесі еволюції гідросфери в деяких місцях утворюються нові озера. Рівень води навіть у «здорових» озерах може знижуватися протягом року внаслідок стоку води через витікаючі з них річки і струмки, через просочення води в грунт та її випаровування.
Відновлення їхнього рівня відбувається переважно за рахунок опадів і притоку прісної води впадаючих в них річок і струмків, а також з джерел. Однак внаслідок випаровування нагромаджуються солі, що поступають з річковим стоком. Тому через тисячоліття деякі озера можуть стати дуже солоними і непридатними для життя багатьох організмів.
