Восени вправні господарі, готуючи земельну ділянку до нового сезону, прибирають залишки опалого листя та сухої трави. Як правило, вони спалюють сумні залишки літа на власному подвір’ї або десь поряд. Зібрав листя, підпалив, і справу зроблено!
Та мало хто замислюється над тим, якої шкоди людина завдала не лише навколишньому середовищу та оточуючим, а, насамперед, власному здоров’ю. Під час активного спалювання рослинних залишків повітря стає важким і гірким.
Складно дихати не лише особам, що мають захворювання дихальних шляхів, а й цілком здоровим людям, оскільки при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. З тліючого без доступу кисню листі виділяється бензопирен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин. До того ж, на присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також надходять у повітря при згорянні листя чи трави. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, в результаті чого в повітря випаровується незліченна кількість різноманітних хімічних сполук, які забруднюють атмосферу і є шкідливими для людини. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Густий чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та окиси вуглецю, що викликають респіраторні захворювання. Поверхня слизової оболонки дихальних шляхів, що постійно подразнюється димом, не здатна протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. З часом таке повільне отруєння організму людини може призвести до найнепередбачуваніших наслідків: стати причиною складних захворювань та навіть загрози життю.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного та молодшого шкільного віку. Тому вплив диму на дитячий організми особливо небезпечний.
Слід зазначити, що заборону спалювати рослинні залишки та сміття закріплено на законодавчому рівні: стаття 50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із спалюванням листя.
Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77-1 адміністративного кодексу України, згідно якої „випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян” (51-170 грн).
Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони. Проте, й це не стає досить вагомим аргументом для багатьох громадян.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають шарами у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігаються ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Отже, спалювати чи ні, кожен вирішує на свій розсуд та на власне сумління, проте, ми закликаємо керуватися здоровим глуздом і бути відповідальними за свої вчинки та їх наслідки, чинити так, щоб не наражати на небезпеку себе та оточуючих.
За матеріалами сайту: http://pryroda.in.ua
