Природокористування — сфера суспільно-виробничої діяльності, направленої на задоволення потреб людства за допомогою природних ресурсів. Виділяють раціональне і нераціональне природокористування. Нераціональне природокористування — це система природокористування, при якій у великих кількостях і не повністю використовуються легкодоступні природні ресурси, що призводить до швидкого виснаження ресурсів. У цьому випадку виробляється велика кількість відходів і сильно забруднюється навколишнє середовище.
Нераціональне природокористування характерне для господарства, що розвивається шляхом нового будівництва, освоєння нових земель, використання природних ресурсів, збільшення числа працюючих. Таке господарство приносить спочатку непогані результати при порівняно низькому науково-технічному рівні виробництва, але швидко призводить до зменшення природних і трудових ресурсів.
Раціональне природокористування — це система природокористування, при якій досить повно використовуються природні ресурси, що добуваються, забезпечується відновлення природних ресурсів, повно і багато разів використовуються відходи виробництва (тобто організоване безвідходне виробництво), що дозволяє значно зменшити забруднення навколишнього середовища.
Раціональне природокористування характерне для інтенсивного господарства, яке розвивається на основі науково-технічного прогресу і хорошої організації праці при високій її продуктивності. Прикладом раціонального природокористування може бути безвідходне виробництво, в якому повністю використовуються відходи, внаслідок чого знижується витрата сировини і зводиться до мінімуму забруднення навколишнього середовища.
Одним з видів безвідходного виробництва є багаторазове використання в технологічному процесі води, взятої з річок, озер, бурових свердловин. Використана вода очищується і знову бере участь у виробничому процесі.
