Приворотень звичайний, Стокротки багаторічні

Приворотень звичайний — Alchimilla vulgaris L.

Приворотень звичайний — Alchimilla vulgaris L.

Родина розові — Rosaceae

Стокротки багаторічні — Beilis perennis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає приворотень звичайний? Багаторічна трав’я­ниста рослина, 10—30 см заввишки. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді, дещо зморщені. Верхні листки п’ятилопатеві, нижні семи-, дев’я- тилопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пилчасті, з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказ­ні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. На смак рослина іноді гіркувата, здебільшого терпка, виявляє в’яжучу дію, з слабо бальзамічним запахом. Цвіте у травні — жовтні.

Де росте? По луках, гаях, на межах, узліссях, пасо­виськах. Має багато різновидностей. Деякі з них ростуть лише в Криму, інші в Карпатах, Закарпатській області, ще інші на Поліссі, в Житомирській області, Сумській, спора­дично в Лісостепу (Тернопільська й Вінницька області, око­лиці Харкова).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.

Коли застосовують? Як в’яжучий, кровоспинний, відхар­кувальний засіб, для поліпшення обміну речовин і лікування ран, висипів на тілі. Користуються нею при недокрів’ї, во­дянці, загальному ослабленні.

Добрі наслідки одержують при лікуванні приворотнем нестравності шлунка, здуття кишечника і в’ялої перисталь­тики кишок. При катарах дихальних шляхів застосовують як відхаркувальний засіб, який, можливо, полегшує гоєння каверн (діють гіркоти, дубильні речовини, антоксантин, слиз, смоли й органічні кислоти), особливо корисний він при ліку­ванні білей у жінок, для спринцювання піхви при надмірних менструаціях, болях у ділянці тазу, при дисменореї.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 столові ложки подрібненої рослини і настоюють 10 хвилин. П’ють 2 склянки на день, ковтками. Сильніше діє відвар 2 столових ложок приворотня в півлітра червоного виноград­ного вина. П’ють гарячим 3—5 чарок на день при проносах, кавернах легень (в суміші, порівну, із відваром з гілок чор­нобилю й алтейного кореня), при недостатку молока у жінок, які годують груддю, при серцевих болях.

Зовнішньо застосовують при ранах, виразках, білях у жі­нок і для полоскання рота після видалення зуба. Приготу­вання таке саме, як для вживання всередину. В косметиці водний настій приворотня вживають для обмивання лиця, щоб вивести вугри.

Для лікування туберкульозу легень користуються також дикорослими стокротками (Beilis perennis L.) — багаторічною рослиною з родини складноцвітих (Compositae), 5—10 см зав­вишки, яку легко можна знайти з ранньої весни по вересень біля доріг, по краях лук, по садах і старих сільських цвин­тарях, по лісових і лісостепових районах, крім східних. Ви­копують цілу рослину. Листки її, зібрані в прикореневу ро­зетку, лопатеві або довгасто-обернено-яйцевидні. Пухнасті квітконосні стебла завершені одним кошиком 15-30 мм у по­перечнику. Крайові язичкові квітки — білі або рожеві, зібрані в один ряд, серединні ж — золотаво-жовті, трубчасті, двоста­теві, багаточисленні. Стокротки — це відхаркувальний, кро­воспинний, сечогінний і проносний засіб (діють летка олія, сапоніни, гіркота, дубильні речовини).

Розмелену на порошок траву стокроток змішуюють у рів­них дозах з потовченою до порошкоподібного стану шкарлу- пою 2 яєць і випивають з 2 чарками молока за 2 рази — вранці й увечері. При появі рідкого калу у хворих на тубер­кульоз лікування припиняють (М. А. Носаль).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 чайні ложки трави стокроток, настоюють 10 хвилин і п’ють 2 склянки на день: при бронхіальній астмі, кашлі, після за­палення легень, також при захворюваннях ниркових мисок і сечового міхура (камені).

Таким самим напаром лікують вугри, фурункули, абсцеси, виводять родимки, його використовують для компресів на за­биті місця, рани. Для спринцювань при білях у жінок засто­совують гарячий напар з суміші дубової кори, трави стокро­ток, трави омели, кропиви, грициків і гірчака перцевого у співвідношенні 2 : 2 : 2 : 2 : 1 : 1 — беруть пригорщу на 1 л окропу, густий напар розводять перевареною водою. Статеві зносини в цей час припиняють на 6 тижнів, намагаються перебувати багато на свіжому повітрі.

 
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
 
Розділ сайту: