Алмази. Найвідоміші з коштовних каменів — алмази завдяки їх дуже високій твердості також відіграють важливу роль у промисловості. Технічні алмази використовуються головним чином як абразивні матеріали для шліфування і поліровки, а також для буріння твердих порід. З природних алмазів лише невелика частина (за масою) ювелірна, інші — технічні кристали неювелірної якості (борт і карбонадо). Борт і карбонадо (чорні алмази) — це щільні скритокристалічні або зернисті агрегати. Технічні алмази отримують також штучно. У США виробляються тільки синтетичні алмази. Природні алмази виявлені в Арканзасі і Колорадо, однак їх видобуток економічно недоцільний. Алмази зустрічаються переважно в трубчастих тілах — трубках вибуху (діатремах), складених вулканічною породою — кімберлітом. Однак значна частина алмазі в добувається з алювіальних розсипних родовищ, що утворилися внаслідок розмиву кімберлітових трубок. Бл. 90 % світового видобутку природних технічних алмазів у 1993 р. припадало на частку п'яти країн: Австралії (44,3 %), Конго (ДРК, 16,2 %), Ботсвани (12,2 %), Росії (9,3 %) і ПАР (7,2 %). Світовий видобуток алмазів у 1993 р. становив 107,9 млн каратів (одиниця маси коштовних каменів карат дорівнює 200 мг); у тому числі технічних алмазів було видобуто 91,2 млн каратів (84,5%), ювелірних — 16,7 млн каратів (15,5 %). В Австралії і Конго (ДРК) частка ювелірних алмазів становить всього 4 5 %, в Росії — бл. 20 %, у Ботсвані — 24—25 %, ПАР — понад 35 %, в Анголі і Центральноафриканській Республіці — 50—60 %, у Намібії — 100 %. У Росії алмази добувають в основному в Якутії (Саха), у розсипах зустрічаються алмази на Уралі. Великі родовища алмазів відкриті в Архангельській області.
Слюда. Промислове значення мають два види природної слюди: мусковіт і флогопіт. Слюда ціниться за вельми довершену спайність, прозорість і передусім за високі тепло- і електроізоляційні властивості. Листова слюда застосовується в електротехнічній промисловості як діелектрик для конденсаторів і як ізоляційний матеріал. Провідним виробником листової слюди є Індія, де у 1995 р. було видобуто 6 тис. т листового мусковіту (при світовому видобутку 7 тис. т). Великі родовища листової слюди відомі в Бразилії і на Мадагаскарі. У Росії листовий мусковіт з пегматитів добувається в основному у Мамсько-Чуйському районі Іркутської області і в Карело-Кольському регіоні. Мусковітні пегматити відомі також у Східному Саяні (р. Бірюса). Видобуток флогопіту здійснюється на Кольському півострові, Алдані і в Прибайкаллі. Найбільше родовище флогопіту розвідане на Таймирі. Скрап (мелені відходи виробництва листової слюди і іншої слюдяної продукції) і дрібнолуската слюда використовуються для виготовлення мінеральних фарб, м'яких покрівельних матеріалів, гумових виробів, зокрема автопокришок, як теплоізолятор у парових казанах, для лощіння паперу, при бурінні нафтових свердловин. Природна дрібнолуската слюда зустрічається в гранітах, пегматитах, гнейсах, метаморфічних сланцях і глинистому відкладенні. США займають перше місце у світі з виробництва слюдяного скрапу і дрібнолускатої слюди, причому 60 % продукції припадає на частку Північної Кароліни (пегматити). Великі запаси мусковіту містяться в гнейсах Північного Казахстану.
Оптичний кварц і п'єзокварц. За поширенням у земній корі кварц займає друге місце після польових шпатів, але його чисті бездефектні кристали (безбарвні прозорі — гірський кришталь; темні, майже чорні, або непрозорі — моріон) зустрічаються дуже рідко. Між тим саме такий кварц відіграє важливу роль в оптичних приладах (гірський кришталь) і в сучасних засобах зв'язку, радіотехніці, електроніці, гідроакустиці, дефектоскопії, в кварцових годинниках і багатьох інших пристроях, що використовують п'єзоелектричні властивості кварцу (п'єзокварц — гірський кришталь і моріон).
Найважливіше застосування п'єзокварцу — частотні фільтри і стабілізатори частот в електронних приладах, мікрофонах тощо. Основний постачальник природного п'єзокварцу (гірського кришталю) — Бразилія. У США в Арканзасі добувають високоякісні кристали гірського кришталю, який широко використовується в ювелірних виробах. Там же добувають кварц з дефектами, непридатний для електроніки, але який використовується для вирощування штучних кристалів п'єзокварцу. У 1995 р. в США видобуто 500 т таких кварців і зроблено на його основі 300 т кристалів синтетичного кварцу. У Росії кристали гірського кришталю добувають на Південному і Приполярному Уралі і на Алдані. В Україні добувають переважно моріон з пегматитів Волинської височини. Родовища гірського кришталю розробляються в Казахстані.
