Пустелі — великі території в тропічних, субтропічних і помірних широтах з надто сухим континентальним кліматом і вельми рідкою і бідною рослинністю, яка покриває менше половини поверхні. Опадів випадає мало (не більше за 150— 175 мм на рік). У пустелях короткі вологі періоди чергуються з тривалими засухами. Багаторічним злакам тут, як правило, не вистачає води, і в рослинному покриві домінують чагарники і однолітники. Проте багаторічні злаки можуть утворювати суцільний килим на окремих ділянках, але в більшості випадків грунт у пустелях погано зберігає вологу й ужитися на ньому здатні тільки види, що швидко розвивають довге стержневе коріння. Трав у пустелі більше, ніж чагарників. Це головним чином дрібні рослини, що встигли повністю пройти життєвий цикл за короткий вологий сезон і що переживають посуху в формі насіння. Для американських пустель характерні кактуси — своєрідні безлисті сукуленти, відсутні в корінній рослинності Старого Світу.
Ландшафт пустель варіює від майже голих пісків, наприклад, у Сахарі або на Аравійському п-ові, до ділянок з досить густим рослинним покривом з деревовидних кактусів і різноманітних чагарників, як на півдні Арізони. Для деяких тропічних пустель характерні непрохідні колючочагарникові фітоценози. Якщо вистачає води, Грунти пустель досить родючі (у т. зв. оазисах). Тільки тут ростуть фінікові пальми, а на зрошуваних землях у цій природній зоні розводять бавовну, маслини, цитрусові і багато інших культур. У світі нараховується 5 головних опустелених регіонів: південний захід США і сусідня частина Мексики; територія, що охоплює західне узбережжя Перу, північ Чилі і велику частину Аргентини на сході від Анд; південний захід Африки; центральна частина Австралії і широка смуга, що тягнеться через північ Африки на схід до Монголії.
