Ріжки

Ріжки - Claviceps purpurea Tul.Ріжки - Claviceps purpurea Tul. (дуже отруйна)

Утворюються грибом з родини гіпокреєвих (Нуросгеасеае), який уражає зав’язь різних злаків, переважно жита, рідше пшениці, ячменю. Ріж­ки з’являються в стадії спокою (так званий склероцій гриба, що має дуже складний цикл розвитку). Здебільшого ріжки довгасті, тупотригранні, до обох кінців звужені, трохи ви­кривлені, 1—3 см завдовжки (рідше — до 5 см завдовжки) і до 2—3 мм завтовшки, на кожному боці з більш або менш глибокою борозною, зовні матові, чорно-фіолетові, з фіалко­вим відтінком, на зламі звичайно білі. Вони дуже отруйні, тож небезпечно вживати хліб, випечений з борошна з до­мішкою ріжків. Найчастіше ріжки зустрічаються в лісових і лісостепових районах України. В них містяться алкалоїди (ерготамін і ергометрин), ергостерин, різні аміни, амінокис­лоти та інші речовини. Заготовляють ріжки під час жнив.

Коли застосовують? У післяпологовому періоді, щоб при­скорити скорочення матки, при її атонії і як кровоспинний засіб при маткових, легеневих, шлункових і кишкових кро­вотечах.

П’ють у вигляді напару (Inf. secalis cornuti). 1 повну з верхом чайну ложку ріжків (б г) настоюють на 1 склянці окропу і вживають по 1 столовій ложці тричі на день при маткових кровотечах (післяпологовій атонії матки).

Гідровані алкалоїди ріжків вживають для лікування гі­пертонії, клімаксу, місцевих спазмів судин, в тому числі при мігрені і стенокардії. Препарати ріжків вживаються тільки приготовані в аптеці і за призначенням лікаря.

 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

Розділ сайту: