Залізо. Головні залізовмісні мінерали — гематит, магнетит, лимоніт, шамозит, тюрингит і сидерит. Родовища залізної руди класифікують як промислові при вмісті металу не менше кількох десятків мільйонів тонн і неглибокому заляганні рудних тіл (щоб можна було вести видобуток відкритим способом). У великих родовищах вміст заліза становить сотні мільйонів тонн. Загальний світовий видобуток залізної руди 1 млрд т(1995). Більш за все руди (у млн т) добувається в Китаї (250), Бразилії (185), Австралії (понад 140), Росії (78), США і Індії (по 60) і в Україні (45). У значних масштабах видобуток залізної руди ведеться також у Канаді, ПАР, Швеції, Венесуелі, Ліберії і Франції. Загальні світові ресурси сирої (незбагаченої) руди перевищують 1400 млрд т, промислові — 360 млрд т. У США найбільша кількість залізної руди добувається в районі озера
Верхнє, основна частка якого поступає з родовища залізистих кварцитів у районі Месабі (шт. Міннесота); на другому місці знаходиться шт. Мічіган. У менших кількостях залізна руда добувається в штатах Каліфорнія, Вісконсин і Міссурі. У Росії загальні запаси залізних руд становлять 101 млрд т, при цьому 59 % запасів зосереджено в європейській частині, а 41 % — на сході від Уралу. Значний видобуток здійснюється в Україні в районі Криворізького залізорудного басейну. За обсягом експорту товарної залізної руди перше місце у світі займає Австралія (143 млн т). Сумарні запаси руди там досягають 28 млрд т. Видобуток ведеться переважно (90 %) у районі Хаммерслі (округ Пілбара, Західна Австралія). На другому місці знаходиться Бразилія (131 млн т), що має у своєму розпорядженні виключно багаті родовища, більшість яких зосереджена в залізорудному басейні Мінас-Жерайс. Світовим лідером з виплавки нерафінованої сталі в 1988 р. був СРСР (180,4 млн т), з 1991 по 1996 р. перше місце займала Японія (101 млн т), потім йшли США і Китай (по 93 млнт) і Росія (51 млн т).
Марганець використовується при виробництві легованої сталі і чавуну, а також як легуюча добавка до сплавів для придання їм міцності, в'язкості і твердості. Велика частина світових промислових запасів марганцевих руд припадає на Україну (42,2 %), ПАР (19,9 %), Казахстан (7,3 %), Габон (4,7 %), Австралію (3,5 %), Китай (2,8 %) і Росію (2,7 %). Значна кількість марганцю виробляється в Бразилії та Індії.
Хром — один з основних компонентів нержавіючої жароміцної, кислототривкої сталі і важливого інгредієнта корозійностійких і жароміцних суперсплавів. З 15,3 млрд т передбачуваних запасів високосортних хромітових руд 79 % припадає на ПАР, де видобуток у 1995 р. становив 5,1 млнт, Казахстан (2,4 млнт), Індію (1,2 млнт) і Туреччину (0,8 млнт). Досить велике родовище хрому знаходиться у Вірменії. У Росії розробляється невелике родовище на Уралі.
Ванадій — рідкісний представник чорних металів. Головна сфера застосування ванадію — виробництво марочних чавунів і сталі. Добавка ванадію забезпечує високі характеристики титанових сплавів для аерокосмічної промисловості. Він широко використовується також як каталізатор при отриманні сірчаної кислоти. У природі ванадій зустрічається в складі титаномагнетитових руд, фосфоритів, а також в ураномісних пісковиках і алевролитах, де його концентрація не перевищує 2 %. Головні рудні мінерали ванадію в таких родовищах — карнотит і ванадієвий мусковіт-роскоеліт. Значна кількість ванадію іноді присутня також у бокситах, важкій нафті, бурому вугіллі, бітумінозних сланцях і пісках. Ванадій зазвичай отримують як побічний продукт при витяганні головних компонентів мінеральної сировини (наприклад, з титанових шлаків при переробці титаномагнетитових концентратів, або із золи від спалення нафти, вугілля і т. п.). Основні виробники ванадію — ПАР, США, Росія (головним чином Урал) і Фінляндія. По запасах ванадію лідерами є ПАР, Австралія і Росія.
