Шавлія лікарська — Salvia officinalis L.
Родина губоцвіті — Labiatae
Як виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, дерев’яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листками, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверхнею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у верхівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.
Де росте? Висаджують у квітниках, на городах, культивують у Криму заради вмісту в рослині летких олій (терпенів, сапонінів, дубильних речовин і алкалоїдів), як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор’я.
Що й коли збирають? Листки, під час цвітіння рослин і у вересні.
Коли застосовують? Для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, для пожвавлення травлення, при хворобах печінки і жовчного міхура, для зниження підвищеного тиску крові, а також як сечогінний, вітрогінний засіб, що в’яже — для полоскання горла, рота, при зубному болю (флюсах).
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібнених листків шавлії, настоюють 10 хвилин і п’ють по 1—2 склянки на день. Полегшує відхаркування при затяжних бронхітах, зменшує нічне потіння і виділення молока у жінок, які годують груддю. Через те, що шавлія лікарська має протигнильні властивості, її вживають при запальних процесах у ниркових мисках ‘(пієлітах). При шлункових спазмах 1 столову ложку суміші листків м’яти холодної, кореня валеріани, листків шавлії і квіток ромашки в співвідношенні 10 : 3 : 3 : 4 настоюють на 1 склянці окропу 15 хвилин і п’ють по 1 склянці.
При проносі беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії і ягід чорниці (Fructus myrtilli) в співвідношенні 3 :4, настоюють в 1 склянці гарячої води і п’ють по півсклянки кожні 2 години.
Для зменшення нічного потіння у хворих на туберкульоз 1 столову ложку в суміші листків шавлії, трави хвоща польового і кореня валеріани в співвідношенні 8:1:1 настоюють 30 хвилин на 1 склянці окропу і п’ють по півсклянки тричі на день. При надмірному потінні беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії, шкірки зеленого оплодня волоського горіха і трави хвоща польового в співвідношенні 1:1:2, настоюють ЗО хвилин на 1 склянці окропу і п’ють, не поспішаючи, ковтками, по півсклянки двічі-тричі на день.
Для припинення лактації (виділення молока) беруть 1 столову ложку суміші ЛИСТКІВ шавлії, шишок хмелю і листків горіха волоського в співвідношенні 2:2:1 на 1 склянку окропу, настоюють ЗО хвилин і п’ють по 7г—1 склянці двічі- тричі на день.
При приступі бронхіальної астми беруть 1 сухий листок шавлії і півлистка дурману (Datura stramonium L.), скручують цигарку і роблять кілька невеликих затяжок.
З суміші листків шавлії і квіток нагідок у співвідношенні З : 1 беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють півгодини і полощуть горло 5—10 хвилин при ангіні, запаленні горла; рот — при виразках, після виривання зубів і при розхитаних зубах (амфодонтозі), при флюсах. Полоскання виявляють в’яжучу дію, зменшують запалення, дезинфікують. (При пліснявці у дітей застосовують 3 частини напару з 1 частиною оцту).
Для припарок на болісні місця і флюси беруть 100 г листків шавлії, по 50 г квіток ромашки та листків м’яти, заливають усе те окропом, насипають у торбинку і зігрівають у посудині на плиті.
Шавлійні ванни дають добрі наслідки при лікуванні хворих на підгострі і хронічні поліартрити (з різних причин), ра* дикуліти, ішіас, парези й контрактури після поліомієліту.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
