Гідросфера — це сукупність усіх природних вод на земній поверхні і поблизу неї. Її маса — менше за 0,03 % від маси усієї Землі, об'єм — 1370,3 млн км3. Майже 98 % гідросфери утворюють солоні води океанів і морів, що покривають 70,8 % земної поверхні. Бл. 4 % припадає на материкові льоди, озерні, річкові і підземні води, небагато води міститься в мінералах і в органічній природі. Чотири океани (Тихий — найбільший і найглибший, що займає майже половину земної поверхні, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий) разом з морями утворюють єдину акваторію — Світовий океан. Однак океани нерівномірно розподілені на Землі і сильно розрізняються за глибиною. Місцями океани розділені тільки вузькою смугою суходолу (наприклад, Атлантичний і Тихий — Панамським перешийком) або мілководними протоками (наприклад, Беринговою — Північний Льодовитий і Тихий океани). Підводним продовженням материків є досить мілководні континентальні шельфи, що займають великі площі біля берегів Північної Америки, Східної Азії і Північної Австралії і полого спускаються у напрямі до відкритого океану. Бровка шельфу здебільшого різко обривається при переході до континентального схилу. Континентальний схил порізаний глибокими підводними каньйонами, що часто є морським продовженням великих річкових долин. Річкові осади виносяться через ці каньйони і утворюють підводні конуси винесення на континентальному підніжжі. До глибоководних абісальних рівнин потрапляють тільки найдрібніші глинисті частки.
Ложе океану має нерівну поверхню і являє собою поєднання підводного плато і гірських хребтів, місцями увінчаних вулканічними горами (плосковершинні підводні гори називаються гайотами). У тропічних морях підводні гори завершуються кільцеподібними кораловими рифами, які утворюють атоли. По периферії Тихого океану і вздовж молодих острівних дуг Атлантичного та Індійського океанів є жолоби глибиною понад 11 км. Морська вода являє собою розчин, який містить у середньому 3,5 % мінеральних речовин (її солоність звичайно виражається в проміле, ‰). Основним компонентом морської води є хлористий натрій, присутні також хлорид і сульфат магнію, сульфат кальцію, бромід натрію тощо. Деякі внутрішні моря завдяки надходженню величезної кількості прісної води мають меншу солоність (наприклад, максимальна солоність Балтійського моря 11‰), тоді як інші внутрішні моря і озера відрізняються дуже високою солоністю (Мертве море — 260—310‰, Велике Солоне озеро — 137—300‰).
