Що таке материк

Материк, або континент — велика частина суходолу (на відміну від меншого за розмірами масиву — острова), оточена водою. Виділяють 7 частин світу (Європу, Азію, Африку, Північну Америку, Південну Аме­рику, Австралію і Антарктиду) і 6 материків: Євразію, Африку, Північну Америку, Південну Америку, Австралію і Антарктиду. Деякі великі ост­рови за розмірами близькі до материків й іноді називаються «материко­вими островами». Серед них найбільш відомі Гренландія, Нова Гвінея, Калімантан і Мадагаскар. Материки оточені мілководними зонами оке­анів — шельфами, з глибинами, що зазвичай не перевищують 150 м.

Материки та їхні розміри

Назви частин світу і материків мають різне походження. Стародавні греки називали усі землі на заході від Босфора Європою, а на сході від нього — Азією. Римляни розділяли свої східні (азіатські) провінції на Азію і Малу Азію (Анатолія). Назва «Африка» також має античне похо­дження; вона застосовувалася лише до північно-західної частини мате­рика і не включала Єгипет, Лівію та Ефіопію. Стародавні географи пе­редбачали, що на півдні повинен бути великий материк (Terra Australis — Південна земля), який урівноважував би великі масиви суходолу на пів­ночі, але він був відкритий тільки у XVII ст. Його первинна назва «Нова Голландія» у XIX ст. була замінена на «Австралію». До XVIII ст. відно­сяться перші здогадки про існування Антарктиди (що означає «антипод Арктики»), але відкриття і дослідження цього материка відноситься лише до XIX—XX ст. У протилежність від Австралії, існування Америки ніким не передбачалося, і коли вона була відкрита, її приймали за частину Китаю або Індії. Термін «Америка» уперше з'явився на карті М. Вальдземюллера (1507), який назвав так Новий Світ на честь географа і дослід­ника А. Веспуччі. Веспуччі, ймовірно, перший зрозумів, що Колумб від­крив новий материк. Сам термін «материк» в його сучасному значенні з'явився в Англії у XVII ст.

На частку материків припадає 94 % площі суходолу і 29 % площі поверхні планети. Однак не вся площа материків є сушею, оскільки існують великі внутрішні моря (наприклад, Каспійське), озера і терито­рії, покриті льодом (особливо в Антарктиді і Гренландії). Межі материків нерідко були предметом суперечок. Європа та Азія зазвичай розмежову­ються по вододілу Уральських гір, але південніше межа стає менш вира­зною і знову визначається лише на Великому Кавказі. Далі вона прохо­дить по Босфору, розділяючи Туреччину на європейську частину (Фра­кію) і азіатську (Анатолія, або Мала Азія). Аналогічна проблема виникає в Єгипті: Сінайський півострів нерідко відносять до Азії. З географічних позицій, до Північної Америки приєднують всю Центральну Америку, включаючи Панаму, але в політичному відношенні часто практикується віднесення усіх територій, розташованих південніше за США, до Латин­ської Америки.