Шипшина собача — Rosa canina L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічний кущ 100—150 см заввишки, з лозиноподібними гілками і численними колючками. Існує багато видів і різновидностей шипшини, найбагатша на віта­мін G шипшина корична (Rosa cinnamomea L.). Листки не­парноперисті, з 5—7 довгасто-еліптичними або довгасто-яйце­видними гостропилчастими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками, п’яти­пелюсткові, пелюстки блідо- або темно-червоні, широкояйце- видні. Плід — несправжня ягода з численними горішковид- ними сім’янками всередині. Плоди м’ясисті, зверху гладень­кі, всередині волосисті, оранжеві або червоні, приємні на смак, містять у собі вітамін С, А, Вг, К і Р. Цвіте у травні — червні, ягоди достигають у жовтні.

Де росте? На узліссях, межах, в ярах, придорожних ро­вах, серед чагарників, під парканами, по цвинтарях — по всій території УРСР. Рослина дуже мінлива.

Що й коли збирають? Листки під час цвітіння, стиглі ягоди — приблизно з 15 жовтня (сушать в печі при темпе­ратурі до 80°).

Коли застосовують? Багатий вміст вітамінів і їх дуже вдале поєднання в ягодах зумовлюють застосування шип­шини — при цинзі, геморагічному діатезі (гемофілії), ате­росклерозі, як засіб, що підвищує опірність організму в бо­ротьбі з інфекційними хворобами (коклюш, скарлатина, диф­терія, пневмонія), при ранах, що погано гояться, інфікованих ранах, маткових та інших кровотечах (діє вітамін С), при курячій сліпоті, каменях печінки і нирок, при лікуванні ран, виразок і ошпарень (діє каротин, провітамін А), для зміцнен­ня гостроти зору і поліпшення функції кровотворних орга­нів — вітамін В₂; вітамін К нормалізує зсідання крові, а віта­мін Р ущільнює стінки судин і зменшує їхню ламкість; фі­тонциди діють протимікробно, сапоніни — сечогінно.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку потовчених ягід (разом з сім’янками) і ки­п’ятять 5 хвилин. П’ють по 1 склянці вранці і ввечері, ковт­ками: при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (навіть з кровотечами) і при гастритах з недостатньою шлунковою секрецією, при різних формах недокрів’я (у слабо розвинених дівчат і юнаків і при злоякісних пухлинах), при кам’яних хворобах печінки і сечових органів, при атеросклерозі, зокре­ма коронарних судин серця. Замість чаю можна вживати спиртову настоянку з плодів шипшини. 1 склянку підсуше­них або дрібно порізаних сухих плодів змішують з 1— 1,5 склянками цукру-піску і 3 склянками 70% спирту та став­лять на 5 днів на сонце. На 6-й день доливають ще 3 склянки 40% горілки і тримають на сонці ще 5 днів. На 10-й день від­ціджують, осад відтискують, зливають у пляшку і п’ють по малій чарці (15 г) двічі на день після їди. Відвар з коренів (2 столові ложки подрібненого кореня на 2 склянки води) кип’ятять 15 хвилин, настоюють поки не прохолоне і п’ють тричі на день по 1 склянці при кам’яних хворобах печінки і сечових органів та при малярії (знешкоджує плазмодії), перед їдою. Напар з листків шипшини (1 столова ложка на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин), вживаний по 1 склянці на день, поліпшує моторну функцію шлунка, за­спокоює болі в шлунку, знешкоджує гази, а при проносах зменшує кількість позивів (на ділянку шлунка кладуть грілку). П’ють перед їдою.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем