Сільське господарство

Сільське  господарство —  провідна  галузь  матеріального  виробництва,  яка 
займається  вирощуванням  рослин  і  розведенням  домашніх  тварин  з метою  за-безпечення  населення  продуктами  харчування  і  промисловості —  сировиною.
Україна  характеризується  високим  ступенем  освоєння  земельного  фон-ду;  на  сільськогосподарські  угіддя  припадає  42,4  млн  га,  або  70,3 %  його 
площі.  Характерною  рисою  структури  сільськогосподарських  угідь  України 
є загальна  висока  питома  вага  розораних  земель  (81 %),  а  в  Кіровоградській, 
Вінницькій  і  Тернопільській  областях  він  складає  близько  90 %.  (Для  порів-няння:  у  США  —  16,9 %,  у  Франції  —  32 %.)  Інші  площі  використовуються 
під  багаторічні  насадження  (2,7 %),  сінокоси  (5,1 %)  і пасовища  (11,4 %).  На 
структуру  сільськогосподарських  угідь  впливають  природні,  економічні  і  со-ціальні  фактори.  Так,  найбільше  розорані  землі  лісостепової  зони  (85,4 %), 
найменше  —  Полісся  (68,9 %),  тут  майже  третину  площі  сільськогосподар-ських  угідь  займають  природні  кормові  угіддя.  В  Україні  є  невеликий  потен-ціал  для  збільшення  площі  сільськогосподарських  угідь.  Це  заболочені  землі 
(Полісся)  і  землі,  що  потребують  зрошення  (південь  України),  їхня  частка 
в структурі земельного фонду складає 2,5,%
 
 
Рослинництво —  провідна  галузь  сільського  господарства,  яка  займається 
вирощуванням сільськогосподарських культур.
Основною  зерновою  культурою  України  є озима  пшениця,  на  яку  припадає 
майже  20 %  посівних  площ.  Основними  районами  вирощування  озимої  пше-ниці  є  області  степової  та  лісостепової  зон.  У  поліських  та  західних  районах 
частка посівів пшениці значно менша.
Цінною  продовольчою  культурою  в  Україні  є озиме  жито.  Основні  райони  ви-рощування  озимого  жита  —  Полісся  і  західна  частина  країни.  Такі  ж  площі,  як  і 
жито, займає овес. В Україні він є допоміжною зернофуражною культурою.
Ячмінь —  друга  за  розмірами  посівних  площ  і  за  валовими  зборами  зерна 
(близько  20 %)  яра  зернова  культура.  Ярий  ячмінь  вирощують,  як  і  озиму  пше-ницю,  в  степовій  та  лісостеповій  зонах,  частково  —  на  Поліссі.  Озимий  ячмінь 
вирощують у південній частині Степу та в передгірських районах Криму.
Третє  місце  в  Україні  за  площею  посівів  посідає кукурудза.  Найкращі  умо-ви  для  її  вирощування  —  північний  і  центральний  Степ,  південь  Лісостепу.
Значні  площі  в  Україні  відводяться  під  гречку.  Найбільші  посіви  гречки 
зосереджені у Поліссі, а також частково у Лісостепу.
Просо переважно вирощують у Лісостепу і Степу.
Рис  як  продовольчу  культуру  вирощують  на  поливних  землях  у  Микола-ївській, Херсонській областях та в Криму.
Технічні  культури:  цукровий  буряк,  соняшник,  льон-довгунець,  хміль,  тю-тюн.  Основна  культура  в  Україні  —  цукровий  буряк  (найбільші  площі  —  у Лісо-степу,  в  Тернопільській,  Вінницькій,  Черкаській  і  Хмельницькій  областях; 
є також посіви у південних районах Полісся і північних районах Степу).
Соняшник —  основна  олійна  культура.  За  обсягом  його  вирощування 
Україна  посідає  перше  місце  у  світі;  головні  райони  оброблення  —  степові 
(Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька обл.).
Також  вирощують:  хміль  у  Житомирській  обл.,  льон-довгунець  —  у  По-ліссі, тютюн і ефіроолійні культури — у Криму.
Садівництво  і  виноградарство поширені  в  Лісостепу  і  Степу  практично 
повсюдно. Найбільші плантації винограду розташовані в Криму.
Тваринництво —  галузь  сільського  господарства,  що  задовольняє  потреби 
населення у м’ясо-молочних продуктах, а промисловість — у сировині.
Тваринництво  України  традиційно  спеціалізується  на  виробництві  м’яса, 
м’ясопродуктів,  молока,  яєць  та  інших  продуктів  харчування.  Головні  га-лузі —  скотарство,  свинарство,  вівчарство,  птахівництво,  конярство  (від-роджується  в Україні),  кролівництво,  рибальство,  хутрове  звірівництво, 
бджільництво.  На  структуру,  розташування,  спеціалізацію  тваринництва 
України  істотно  впливає  кормова  база,  неоднакова  в  різних  регіонах  держа-ви  і  залежна  від  ряду  місцевих  особливостей  (кліматичних,  земельних  та  ін.).
Головна  галузь  тваринництва  — скотарство.  Основними  продуктами 
скотарства  є  молоко,  м’ясо  і  шкіра  тварин.  Скотарство  розвинене  повсюдно. 
Навколо  великих  міст,  міських  агломерацій,  у  приміських  зонах  Полісся,  Лі-состепу  розміщуються  господарства,  що  спеціалізуються  на  молочно-м’ясній 
продукції. М’ясо-молочне тваринництво переважає в Степу.
Свинарство —  друга  за  значенням  галузь  тваринництва.  Свинарство  за-безпечує  населення  продуктами  харчування  —  м’ясом  і  жиром,  а  легку  про-мисловість  —  шкірою,  щетиною  та  ін.  Воно  менше  залежить  від  кормової 
бази,  тому  зосереджене  в  густонаселених  районах,  де  добре  розвинуті  ово-чівництво,  є  відходи  харчової  промисловості.  Основними  постачальниками 
продукції свинарства є Лісостеп і Степ.
Вівчарству в  Україні  належить  допоміжна  роль.  Особливо  інтенсивно 
вівчарство  розвивається  в  Степу  і  на  гірських  пасовищах  Карпат.  Ця  галузь 
спеціалізується  на  постачанні  м’яса,  вовни,  овчини,  жиру,  овечого  молока. 
Тому  що  вівчарство  менш  трудомістка  галузь,  воно  розвивається  в  слабозасе-лених районах. Його розвитку в Україні приділяють мало уваги.
Птахівництво орієнтується  на  фуражне  зерно,  що  переробляється  на 
корм,  розвивається  в  приміських  зонах  великих  міст.  Ця  галузь  спеціалізу-ється  на  розведенні  курей,  індиків,  качок,  гусей,  виробництві  м’яса  (брой-лери),  яєць,  пера  і  пуху.  Промислове  птахівництво  розвивається  в  усіх  при-родно-економічних  зонах.  Великими  виробниками  пташиного  м’яса  і  яєць 
є лісостепові і степові області. Перше місце в Україні належить Криму.

Ключові слова: 
Розділ сайту: