Соціальна сфера України

Галузева структура

Соціальний комплекс — це комплекс підприємств і установ, що обслуговують населення. До структури соціального комплексу входять

Соціальний комплекс

Галузі соціально-побутового призначення: житлово-комунальне господарство, готельне господарство, побутове обслуговування, торгівля, громадське харчування, громадський транспорт, зв’язок

Галузі соціально-культурного призначення: освіта, медицина, мистецтво, фізична культура, спорт, інформаційне обслуговування, туризм, забезпечення безпеки населення та правопорядку, страхування

Галузі, що виробляють предмети споживання: легка промисловість

Сфера послуг: розвиток і розміщення

Сфера послуг — комплекс закладів, установ і підприємств, діяльність яких спрямована на задоволення особистих матеріальних і духовних потреб населення з метою підвищення рівня його життя.

У наш час сфера послуг не задовольняє потреби населення: з’являються нові послуги, зникають старі. Новим видом є ділові послуги — інформація, реклама, консультація. Зростає рівень послуг, пов’язаних з освітою, відпочинком, туризмом, побутом.

Найбільшого розвитку галузі соціального комплексу набули у великих містах. До соціального комплексу належить найбільше приватних підприємств. Для нього характерний низький рівень виробництва. Якість обслуговування у нашій країні відстає від світових стандартів. Водночас, підприємства побутового обслуговування (понад 40 тис.) надають більш ніж 900 видів послуг населенню.

Легка промисловість: структура та принципи розміщення

Легка промисловість — сукупність галузей, що виробляють тканини, одяг, взуття та інші предмети споживання.

Легка промисловість: текстильна, швейна, трикотажна, панчішно-шкарпеткова, шкіряно-взуттєва, хутрова

Крім товарів масового споживання, легка промисловість випускає засоби виробництва для інших галузей: технічні сукна, меблево-декоративні тканини, корд, кирзу тощо. Вона відіграє важливу роль у піднесенні життєвого рівня населення.

Чинники, які впливають на розміщення підприємств легкої промисловості

Галузі, які орієнтуються на:

сировину

споживача

сировину та споживача

первинна переробка льону, вовни, шкіри

швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова

текстильна: лляна, вовняна, шовкова

Сировиною легку промисловість забезпечують сільське господарство та хімічна промисловість. У складі ВВП частка легкої промисловості становить 1,7 %. У  галузі працюють переважно жінки.

Географія легкої промисловості

Текстильна промисловість — галузь легкої промисловості, що виробляє різні види тканин. Сировинна база: льон-довгунець, бавовна, вовна, кокони шовкопряда, синтетичні волокна. Підприємства розміщуються поблизу сировинної бази, важливу роль відіграють споживчий та трудовий фактори. Основні центри бавовняно-паперової промисловості: Донецьк, Херсон, Тернопіль, Чернівці; вовняної — Чернігів, Донецьк, Одеса, Кривий Ріг, Луганськ, Суми; шовкової — Київ, Черкаси; льонові тканини виробляють у Рівному, Житомирі.

Швейна промисловість розвинута в багатьох населених пунктах.

Центри розвитку трикотажної промисловості — Київ, Харків, Одеса, Львів, Луганськ, Житомир та інші міста; взуттєвої — Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Миколаїв та ін.; хутрової — Харків, Івано-Франківськ.

Для підприємств текстильної промисловості характерна така форма організації виробництва, як комбінування (наприклад, текстильний комбінат). Виробництво тканин на комбінатах проходить три основних стадії:

прядіння → ткацтво → обробка тканини.

Населення України не забезпечене продукцією текстильного й трикотажного виробництв, тому підприємства орієнтуються на привізну сировину й імпортні вироби.

Проблеми та перспективи розвитку комплексу

Проблеми комплексу:

- відстала технологія виробництва;

- низька якість продукції та недостатній асортимент;

- багато підприємств неконкурентоспроможні, деякі були закриті;

- недостатня власна сировинна база для розвитку легкої промисловості;

- багато сільських населених пунктів не мають доріг із твердим покриттям, бібліотек, будинків культур, відсутнє медичне обслуговування, газопостачання; високе зношування житлово-комунального господарства.

Шляхи вирішення проблем:

- удосконалити технологічну базу підприємств легкої промисловості;

- організувати діяльність спільних підприємств;

- продумати заходи боротьби з нелегальною продукцією;

- залучити інвесторів для реконструкції підприємств;

- створити сприятливі умови для роботи молодих фахівців у сільській місцевості.

Розділ сайту: