СТОЛИЦЯ БРУНЕЮ, АБО "МІСТО НА ВОДІ"
Бандар-Сері-Беґаван - це столиця і найбільше місто Брунею - невеликої держави в Південно-Східній Азії, яка розкинулась на півночі острова Калімантан. За даними перепису населення, в 2019 році в цьому місті проживало 266 тисяч осіб, або ж 55% населення всієї країни. Як відомо, Бруней ділиться на дві частини, розділені територією Індонезії - західну (більшу) та східну (меншу). Бандар-Сері-Беґаван лежить саме в західній частині Брунею.
Бандар-Сері-Беґаван хоч і лежить у Північній півкулі (на п'ятій північній паралелі), практично на березі Південно-Китайського моря, однак клімат тут виключно екваторіальний, а отже із дуже високим зволоженням. Опадів тут випадає дуже багато (3600-4200 мм), особливо у квітні-травні та жовтні-листопаді. Це місто належить до однієї із найвологіших столиць в світі. Приблизно 180 днів на рік йде дощ.
Перші поселення на території міста з'явилися ще 2000 років тому, однак як постійне поселення Бандар-Сері-Беґаван існує з початку XVIII століття. Кампонґ-Аєр - це найстаріша частина міста, яка в перекладі з місцевої мови перекладається як "місто на воді". Відомий італійський мандрівник і супутник Фернана Магеллана Антоніо Пігафетта у липні 1521 року описав місто Бандар-Сері-Беґаван як "побудоване виключно на воді, окрім будинків короля і найвищої знаті, а самі жителі поселення мешкали в будинках на палях". Дуже часто такий спосіб життя провокував поширення різноманітних епідемій, зокрема холери, віспи, чуми. Саме тому англійська адміністрація спробувала переселити місцевих мешканців на суходіл. В 1906 році для цього було навіть відведено 500 акрів землі безпосередньо на суші, однак місцеві жителі, які звикли жити посеред води дуже сильно опиралися рішенню колоніалістів. Місто дуже постраждало під час Другої світової війни, особливо в 1945 році, коли місто було звільнено від японців, а під час звільнення практично згоріло до щенту.
До 1956 року містечко населяли лише 3 тисячі людей, і здебільшого це були кілька вулиць з дерев'яними будинками. Саме в другій половині 1950-х років розпочалася активна розбудова міста. Було побудовано низку урядових будинків, палац Дарул Хана, будівлю митниці, Головпоштамт, Мечеть султана Омара Алі Сайфуддіна, спорудження якої завершилося у 1958 році.
Рівно 50 років тому, 8 грудня 1970 року місто отримало свою сучасну назву, бо до того називалося як і сама країна - Бруней. На сучасному етапі Бандар-Сері-Беґаван інтенсивно розвивається, є транспортним, політичним, історичним і культурним центром Брунею. Більшість жителів міста задіяні у сфері послуг та обробній промисловості, яка тут представлена кількома великими підприємствами харчової, легкої та нафтообробної промисловості.
