Сухоцвіт болотяний — Gnaphalium uliginosum L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 10—15 см заввишки. Стебло від основи простерто-гіллясте (кущем), разом з листками шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно- довгасті з однією жилкою. Кошики дрібні, зібрані тісними пучками по 3—10 в клубочки на кінцях гілок, при основі густопухнасті, черепицеподібно обгорнені бурими листочками, квітки жовто-білі. Цвіте протягом, усього літа, найбільш інтенсивно — у серпні.

Де росте? В лісових і північних лісостепових районах на вогких луках, вологих полях, по берегах річок, при канавах, у посівах на низьких місцях (можна сплутати з жабником — Рііадо агуепвіз Ь., кошики якого не мають бурих листочків і розташовані не лише на кінцях стебел, але і в пазухах верх­ніх листочків та утворюють колосовидні суцвіття; напар вживають при проносах, лихоманці).

Що й коли збирають? Усю рослину, під час її інтенсив­ного цвітіння в суху, сонячну погоду.

Коли застосовують? У початковій стадії гіпертонічної хвороби, при нервовій збудності у осіб, які страждають від безсоння або відчувають безпричинний страх; при стенокар­дії (грудній жабі), прискореному серцебитті (в суміші — по­рівну — з собачою кропивою серцевою і квітками глоду); при болях (спазмах) у шлунку 'зі здуттям і печіею, при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (в суміші - порівну — зі звіробоєм і золототисячником). Від сухоцвіту зникають болі й симптоми ніші, поліпшується самопочуття, хворі набу­вають у вазі. Алкалоїд гнафалін, що міститься у сухоцвіті болотяному, розширює кровоносні судини. Крім того, в рос­лині є вітамін С, каротин, леткі олії, дубильні речовини, смо­ли, тіамін, фітостерини.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого сухоцвіту (суміші) і на­стоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі на день, перед обідом і перед сном. Напар понижує тиск крові і, розширюю­чи периферичні судини, уповільнює скорочення серця, по­силює перистальтику кишок. При гіпертонії в 1 л окропу настоюють (порівну) по 1 столовій'ложці трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви серцевої, квіток глоду і листків омели протягом 8 годин. П’ють по півсклянки 3 ра­зи на день, через годину після їди. При підвищеній нервовій збудності, безсонні 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, коренів і кореневищ ва­леріани і трави вересу в співвідношенні 3 : 3 : 1 : 4 настою­ють на 1 л окропу в духовці протягом 12 годин. Вживають по 1 столовій ложці 4 рази на день.

При підвищеній нервовій збудності під час клімактерію і при істеричних припадках 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави маренки запашної, трави соба­чої кропиви, трави чебрецю і листків ожини в співвідно­шенні 1,5 : 2 : 2 :1 : 2,5 настоюють 10 хвилин на 1 л окропу і п’ють по півсклянки 4 рази на день, через годину після їди.

При серцевих захворюваннях, ядусі, запамороченнях і нер­вових розладах настоюють 1 столову ложку суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, квіток глоду і квіток ромашки лікарської в співвідношенні 1 : 1 : 1 : 1,5 протягом 8 годин в 1 склянці окропу і п’ють по півсклянки З рази на день, через годину після їди.

При гастритах з підвищеною кислотністю (з печією і за­порами) суміш (по 10 г кожного) трави сухоцвіту болотяно­го, трави звіробою, трави бобівника трилистого, трави пиж­ма, кореневищ і коренів валеріани, кореневищ і коренів тир­личу, кореневищ аїру і помаранчевих шкірок настоюють 21 день на сонці в 1 л міцної горілки. Вживають по 2 столові ложки вранці (натщесерце) і ввечері (іще див. Синюха бла­китна) .

Зовнішньо застосовують у вигляді настою на льняній олії (50 г на 1 л) для лікування ран, ошпарень, нориць із заста­рілих виразок гомілки та при порентгенівських опіках. При гіпертонії рекомендують ножні ванни з напаром сухоцвіту (50 г на 1 л води, кип’ятять 5 хвилин) .(Відваром сухоцвіту промивають піхву для лікування ерозій і виразок матки.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем