Суниці лісові — Fragaria vesca L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядають? Багаторічна трав’яниста рослина 5— ЗО см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими, повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки — трійчасті, прикореневі, з 3 сидячими, овально-ром­бічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щит­ковидні, квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки кві­ток білі. Цвітуть суниці у травні — червні. Плоди — численні сухі зернятка на ягоді. Ягоди з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво-червоні, містять у собі багато заліза, дозрівають у червні — липні.

Де ростуть? В лісах, серед чагарників, на узліссях, галя­винах, на сухих трав’янистих схилах, зрубах. У лісових ра­йонах і в північній та середній частинах Лісостепу ростуть звичайно, у напрямку на південь рідшають, в Криму ростуть у передгір’ях і в горах.

Що й коли збирають? Листки — під час цвітіння (у трав­ні—червні), ягоди — коли вони цілком дозріли, кореневи­ща — у вересні — жовтні.

Коли застосовують? При недокрів’ї, авітамінозах, ревма­тизмі, хворобах печінки, для очищення крові при фурунку­лах і висипах на тілі, екземі, при катарах дихальних шляхів 1 проносах (в’яжуча дія), підвищеному тиску крові і великій її в’язкості, а також як глистогінний засіб. Якщо напере­додні поїсти оселедця з цибулею, а потім вживати щодня багато суниць (М. А. Носаль), то можуть вийти круглі глис­ти, волосоголовці, навіть солітер з головкою. Гострикп також не переносять суниць і скупчуються біля заднього проходу (див. Полин гіркий). У ягодах суниць багато натро- нів і кислот (яблучна, саліцилова, цитринова, хінна), містять­ся дубильні речовини, залізо, барвники, леткі олії, цукри і ві­таміни С, Ві, каротин, в кореневищах — дубильні й інші ре­човини. Суничний сезон триває 3—4 тижні. Для хворих з по­рушенням діяльності сечових і жовчних шляхів (камені), з недокрів’ям, хворих на атеросклероз, гіпертонію, подагру, артрит, виразку шлунка, катари, хвороби селезінки сезон суниць, чорниць, кавунів, винограду — це домашній курорт­ний сезон. Ці продукти є лікувальними, вони завжди при­носять користь, крім випадків ідіосинкразії до суниць. Про­типоказані вони також при тривалих печінкових коліках, гастритах з підвищеною кислотністю, при хронічному апен­дициті. Подібно до ягід діє відвар з листків і кореневищ при висипах на тілі, проносах, кровотечах, жовтяниці, нічному потінні, сечокам’яній хворобі (сечогінно) і простуді (пото­гінно), при подагрі, запорах.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 чайні ложки листків і настоюють 10 хвилин. П’ють 2 склян­ки на день, ковтками. При хворобах обміну речовин ліку­вання тривале. Здоров’я людей значно поліпшилося б, коли б узвичаїлись пити напій з листків суниць як чай. (При ка­тарах дихального тракту, гастритах і колітах див. Чебрець звичайний). Напій з листків використовують при астмі (яду­сі). Кровоспинно діє цей напій при надмірних менструаціях, а відвар з кореневищ — як добрий засіб проти геморою.

При задавнених екземах (з нагноєннями, тріщинами, струпами, нерідко смердючими виразками) кілька днів під­ряд прикладають розтерті товстим шаром на чистій лляній матерії ягоди суниць (чи обварені ягоди чорниць) або сухі чи свіжі розпарені суничні листки. Після того, як зійдуть струпи, лікують примочками, напри­клад, з суміші коріння лопуха, пелюсток троянди культур­ної (яку використовують для варення), квіток нагідок, дубової кори, трави хвоща і трави сухої нехворощі в співвід­ношенні 2 : 2 : 2 : 1 : 1 : 1. Пригорщу цієї суміші кип’ятять 7—10 хвилин в 1 л води, настоюють 20 хвилин, проціджують* зливають у пляшку і застосовують для примочок, які роблять кілька разів на добу. Припарки з сухого листя зменшують болі печінки і зубів, також при геморої.

Соком з ягід чи водним їх настоєм виводять веснянки* плями на обличчі, вугри, лишаї. Водний настій сушених ягід або листя вживають для полоскання рота при ангінах, як антисептичний засіб; він усуває неприємний запах із рота.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем