Мантія та ядро Землі
Опубліковано admin вт, 29 квітня 2014р.
Мантія — оболонка «твердої» Землі, розташована між земною корою і ядром. Вона поділяється на верхню (потужністю бл. 900 км) і нижню (потужністю бл. 1900 км) мантію і складається зі щільних зеленувато-чорних залізо-магнієвих силікатів. В умовах поверхневих температур і тиску ці породи приблизно вдвічі твердіші, ніж граніт, а на великих глибинах стають пластичними і повільно течуть. Завдяки розпаду радіоактивних елементів (особливо ізотопів калію й урану) мантія знизу поступово нагрівається. Іноді в процесі гороутворення блоки земної кори занурюються в мантійну речовину, де вони плавляться, а потім під час вулканічних вивержень разом з лавою виносяться на поверхню. У 1909 р. хорватський геофізик А. Мохоровичич встановив, що швидкість поширення поздовжніх сейсмічних хвиль різко збільшується на глибині бл. 35 км під материками і 5—10 км — під океанічним дном. Цей рубіж відповідає . . . . .
