іонізація

Земля має магнітне поле дипольного типу, начебто в її центрі розташований гігантський смуговий магніт. Конфігурація цього поля повільно змінюється, імовірно, внаслідок руху розплавленого матеріалу в зовнішньому ядрі Землі на глибинах більше ніж 2900 км. Головне магнітне поле зумовлене джерелами, розташованими в глибинах Землі. На пові льні коливання головного магнітного поля накладаються швидкі, але незначні зміни, викликані електричними струмами в іоносфері. Елект ричні властивості іоносфери пов'язані з присутністю в ній заряджених часток, виникаючих під час іонізації атмосфери сонячним випроміню ванням. Вітри, що дують в іоносфері в присутності постійного магнітного поля Землі, призводять до виникнення електричних струмів, які, в свою чергу, створюють додаткове змінне магнітне поле. Крім цих регулярних магнітних коливань, спостерігаються також збурення, зумовлені пері одичними сонячними спалахами — джерелами ультрафіолетових і рентге нівських променів і збуреного потоку заряджених часток сонячного віт ру. Ця радіація збільшує іонізацію й викликає додаткові електричні стру ми в іоносфері. Часом сонячний вітер настільки ефективно взаємодіє з геомагнітним полем, що формує . . . . .