Пресвята Богородиця

— Друга Пречиста — перше осіннє свято. Настояща осінь, щитай, саме з цього дня і починається. Пречисту так і називали "осениною", — розповідає 75-річна Ніна Федірко із села Велика Димерка Броварського району на Київщині. — Я вже давно примічаю, якщо бусли до Другої Пречистої відлітають, то зима буде суровою. А як на цей празник тепло випадає, то три тижні буде ще хороша погода.

Різдво Пресвятої Богородиці, яке православні й греко-католики відзначають 21 вересня, — одне з 12 найбільших свят християн. Діву Марію називають Пресвятою і Пречистою. А на свято Різдва Богородиці в Україні казали "Друга Пречиста", бо Перша — 28 серпня — Успіння Богородиці, про це пише Gazeta.ua.

— А ще вужі та гадюки цього дня на дороги виповзають грітися, — додає Ніна Федірко. — Дак моя бабушка нам все було приказувала: "Не йдіть, діти, на дороги гулять, бо вас там змії покусають".

Між двома Пречистими, вірили колись, змії стають особливо небезпечні, їхні укуси — смертельні. Змію, що вкусила людину, нібито земля не приймає до себе перезимувати, й вона вештається . . . . .

Двадцять першого вересня відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці, або у народі "Другої Пречисти". Це свято ще називають “осениною” – адже цього дня за народним календарем настає осінь.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого.

Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Це свято, очевидно, успадковує давнє арійське свято Рожениць, коли наші предки висловлювали подяку “польним духам”, тобто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, які спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали.

Святкування Пресвятої Богородиці (4 листопада), на честь Її ікони, іменованої «Казанська», було встановлено в подяку за позбавлення Москви і всієї Росії від навали поляків в 1612 році. Кінець ХVI і початок ХVII століття відомі в історії Росії як Смутний час. Країна зазнала нападу польських військ, які глумилися над православною вірою, грабували і палили храми, міста і села. Обманним шляхом їм вдалося заволодіти Москвою. На заклик Святішого Патріарха Гермогена російський народ став на захист батьківщини. В ополчення, яке очолював князь Димитрій Михайлович Пожарський, був присланий з Казані чудотворний образ Пресвятої Богородиці.
Знаючи, що лихо попущено за гріхи, учасники ополчення наклали на себе триденний піст і з молитвою до Господа і Його Пречистої Матері за небесною допомогою. Молитва була почута. Від святителя Арсенія (згодом єпископа Суздальського), який перебував у полоні, прийшла звістка, що йому у видінні було відкрито про зміну суду Божого на милість, за заступництвом Пресвятої Діви.