Характер циркуляції атмосфери над певною територією є одним з
клімато- і погодоутворюючих чинників. Основним механізмом міжши-ротного
обміну теплом і вологою є атмосферні об'єкти синоптичного масштабу –
циклони і антициклони помірних широт. Циклони переносять маси повітря з
низьких широт в більш високі, антициклони – з високих широт в більш низькі.
Для півдня Східної Європи, в тому числі і України, найбільш характерні
такі циркуляційні особливості.
1. Підвищена активність атмосферних процесів і різкі зміни погоди в
холодному півріччі, що пов'язане з інтенсивною циклонічною діяльністю на
середземноморській гілці ПВФЗ, зв'язаної з потужним антициклогенезом над
Західним Сибіром і південним сходом ЄТР (сибірський антициклон). Вплив
внутрішніх морів і гірських систем Кавказу, Карпат і Малої Азії сприяє
утворенню осередків локального цикло- і антициклогенезу.
2. У теплому півріччі відмічається помітне послаблення активності
атмосферних процесів, пов'язане зі зміщенням на північ ПВФЗ і ослабленням
циклонічної діяльності над південними морями.
3. Переважання антициклонічного характеру циркуляції. Хоч річна
кількість циклонів над півднем Східної Європи декілька більше, ніж
антициклонів, циклонічні утворення, особливо в теплий період року, незначні
за площею і інтенсивністю (тиск в центрі в середньому біля 1006 гПа), в той час
як антициклонічні звичайно добре розвинені. Антициклонічна циркуляція
переважає і за часом: в середньому вона спостерігається 240 днів на рік.
Підвищена активність атмосферних процесів і різкі зміни погоди
найбільш характерні для зими, першої половини весни і кінця осені. У цей час
домінує процес переміщення на південь Східної Європи або Чорне море
південних циклонів, що часто переривається стаціонуванням антициклонів на
південному сході ЄТР або заходом Казахстану. При відсутності блокуючого
антициклону циклонічна діяльність розвивається над всім регіоном, а при його
наявності відбувається її локалізація над Чорним морем. Створюються великі
горизонтальні градієнти тиску і температури, що зумовлюють ряд інтенсивних
явищ: ураганні вітри, завірюхи, сильні опади, пилові бурі. Стаціонування
антициклонів над південним сходом ЄТР – заключна фаза більшості
антициклонічних вторгнень на територію, що розглядається. Цей процес
частий і стійкий. В независимости от перемещения циклонов и антициклонов великан трактор всегда в строю.
Зробимо короткий огляд типових траєкторій циклонів і антициклонів над
територією України.
Переміщення баричних утворень, як відомо, залежить від орієнтації ВФЗ,
або, використовуючи класифікацію атмосферних процесів, від типу циркуляції.
За кліматичними даними, над Східною Європою в більшості випадків за рік
спостерігається зональна західно-східна циркуляція. Вона супроводжується
швидким переміщенням баричних утворень на схід. Західна форма циркуляції
(по Вангенгейму) відмічається приблизно в 40% днів в році. Частіше вона
спостерігається в кінці літа і на початку осені, рідше – в кінці зими і навесні.
Повторюваність східної форми циркуляції становить 34%. Вона
характеризується поширенням антициклонічних систем зі сходу і північного
сходу. Найбільша її повторюваність доводиться на зиму, найменша – на літо.
Меридіональна форма циркуляції спостерігається в 26% днів в році з
максимумом навесні і на початку літа.
Області низького тиску – циклони і улоговини, - складають біля 43%
випадків всіх баричних утворень, що спостерігаються над територією України
протягом року. Щорічно на території України спостерігається в середньому 43
випадки циклонів.
Циклони переміщаються на територію України протягом всього року, але
частіше – в холодний період з листопада по березень. Найчастіше вони
переміщаються із західних районів Чорного моря, низов’їв Дунаю і півночі
Італії, а також з районів Малої Азії - південні і південно-західні циклони, що
мають повторюваність 6 випадків на рік. Рідше переміщаються циклони з
центральних районів Європи і Угорської низовини – західні циклони (5
випадків в рік). Пірнаючі північно-західні циклони переважають зимою і
восени, північні і ультраполярні бувають тільки зимою, усього в році
спостерігається до 6 випадків.
Наприкінці весни і на початку літа загальна кількість циклонів різко
меншає, а літом циклонічна діяльність знов посилюється за рахунок утворення
місцевих циклонів. У літні місяці найчастіше спостерігаються південно-східні
циклони. Вони виникають на південному сході ЄТР під дією місцевих
чинників, а потім переміщаються на Україну.
Середня тривалість існування циклонічних утворень над територією
України збільшується від літа до зими; лише південні і південно-східні циклони
мають найбільшу тривалість літом. При цьому південні циклони влітку існують
до 57 год., а місцеві циклони – всього від 15 до 18 год.
Значне місце серед баричних систем займають улоговини – біля 60
випадків на рік. Частіше за все спостерігаються улоговини, орієнтовані зі сходу
– 19 випадків. При цьому спостерігаються пірнаючі циклони над Нижнім
Поволжжям. Велику повторюваність мають також улоговини, орієнтовані з
півночі – 18 випадків на рік. Їх циклонічні центри переміщаються із заходу на
схід через Білорусь і центральні райони ЄТР. Пов'язані з улоговинами
фронтальні розділи проходять через Україну за 24-36 годин.
Стаціонування антициклонів на південному сході ЄТР взимку звичайно
супроводжується загостренням чорноморської депресії, що впливає на погодні
умови півдня України протягом тривалих періодів.
Середня швидкість переміщення циклонів на Україну складає від 40
км/год зимою і до 27 км/год влітку.
Антициклони, відроги і гребені бувають над Україною рідше, ніж циклони
і улоговини. Їх повторюваність становить 40%. Щорічно в кожному сезоні на
Україну переміщається від 5 до 7 антициклонів з різних районів, і від 1 до 4
утворюються на місці.
Частіше за все переміщаються антициклони із заходу, особливо влітку і
восени – в середньому, 9 антициклонів на рік. Це, як правило, ядра азорського
антициклону, що відділилися або що утворилися над Західною Європою. Вони
переміщаються із заходу на схід в тилу серії західних циклонів і улоговин, що
проходять через Білорусь. Самими нечисленними на Україні є північно-східні
антициклони – з Карського моря або північного сходу ЄТР. Вони бувають по
одному разу тільки зимою і ранньою весною. Всі антициклони, що
перемістилися на Україну, існують в середньому від 30 до 66 год.
Місцеві антициклони, виникаючі під впливом підстильної поверхні,
існують звичайно на протязі доби.
Не менш важливу роль грають відроги і гребені – їх спостерігається над
Україною в середньому 62 випадки на рік. Самими поширеними є відроги і
гребені, орієнтовані із заходу і сходу. У більшості випадків відроги, орієнтовані
із заходу, являють собою східну периферію азорського антициклону. У літній
сезон антициклони стаціонують над Центральною Європою, а їх розмиті
відроги розташовуються над Україною. Зимою і осінню частіше
спостерігаються відроги і гребені, орієнтовані зі сходу. Вони
розповсюджуються від стаціонарних антициклонів над південним сходом ЄТР і
північним Казахстаном. Зимою такі гребені існують більше за 80 год. Значно
рідше розповсюджуються на Україну гребені, направлені з півночі і півдня.
Середня швидкість переміщення антициклонів через Україну становить
34 км/год, мало змінюючись протягом року.
