Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються одними з небагатьох інфекційних хвороб, які не мають тенденції до зниження, та є практично єдиним інфекційним захворюванням, епідемії якого виникають майже щорічно та по числу випадків перевершують всі інші інфекційні захворювання разом взяті, вражаючи людей різного віку і приносять великий економічний збиток державі.
В Україні щорічно реєструється 3-5 млн. випадків ГРВІ та грипу. Найвищі показники у дітей до 5 років. Особливо висока захворюваність ГРВІ відзначається в дитячих дошкільних колективах, у багатодітних сім'ях, в колективах дорослих. Як відомо, захворювання на грип становить серйозну небезпеку виникнення ускладнень, особливо серед дітей та людей з хронічними захворюваннями.
На Рівненщині з 6 лютого 2015 року розпочався ріст захворюваності на грип. За тиждень захворіло на 10% більше людей, ніж епідемічний поріг.
Найвищу захворюваність зареєстрували 9 лютого - понад 600 осіб. Тож, аби не допустити поширення епідемії, з 17 до 20 лютого у школах міста Рівного та деяких районів області запроваджено карантин.
Джерелом збудників інфекцій грипу є хвора людина протягом усього періоду, особливо в перші 5 днів хвороби, що супроводжуються високою температурою, і навіть за кілька годин до появи перших ознак захворювання. З часом одужання кількість вірусу в організмі з кожним днем зменшується, і з 5-7-го дня хвороби людина перестає бути заразною. Зараження людей відбувається частіше повітряно-крапельним шляхом: вірус виділяється хворим в повітря з уражених клітин епітелію дихальних шляхів, з краплями слини, слизу, мокроти, при диханні, розмові, кашлі, чханні, рідше передача вірусу відбувається через предмети побуту (носову хустку, посуд), забруднені виділення хворого. Унікальною властивістю вірусів є те, що вони існують і розмножуються лише в середині живої клітини, але не будь-якої, а тільки тієї, в якій умови для розвитку їх найбільш сприятливі. Для вірусу грипу „воротами” проникнення в організм людини є клітини слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.
Інкубаційний період триває від 12 годин до 3 днів, частіше 1-2 дні. Клінічні прояви хвороби не залежать від типу вірусу, але найважче протікає грип, що викликаний вірусами підтипів А1 і А2.
У більшості випадків захворювання починається раптово. Хворий може вказати не лише день, а й час захворювання. Підвищується температура тіла до 38-40ºС. Хворі скаржаться на сильний головний біль, ломоту у всьому тілі, розбитість, нежить, сльозотечу, першіння у горлі, в’ялість, сонливість, запаморочення. В окремих випадках можливе безсоння, іноді блювота, гарячка, судоми, втрата свідомості. Можливі крововиливи в шкіру і слизові оболонки, носові, маткові, легеневі, шлунково-кишкові, виражена задуха, зниження артеріального тиску, приглушенні тони серця.
В тяжких випадках у дітей раннього віку можуть бути судоми, порушення дихання та інші небезпечні прояви.
Найбільш частим ускладненням є пневмонія. Важким ускладненням перебігу грипу є інфекційно-токсичний шок, а також набряк головного мозку і легень. Можливі крововиливи в мозок, інфаркт міокарда. Грип часто призводить до загострення хронічних захворювань, наприклад, ревматизму. Ускладнення з боку серцево-судинної системи частіше зустрічаються у осіб похилого віку.
Після грипу часто спостерігається загострення хронічних захворювань – бронхіальної астми, хронічного бронхіту, серцево-судиних захворювань, порушення обміну речовин.
У випадках легкого перебігу хвороби температура тіла може залишатись нормальною, хоча у хворого спостерігається нежить, невелика кволість і незначний головний біль. Досить часто при такому протіканні хвороби хворий постільного режиму не дотримується і переносить хворобу, як кажуть, „на ногах”, прийнявши її за місцеве ураження слизової оболонки носоглотки. Проте треба знати, що зниження працездатності та загальне нездужання часто свідчать про грип. Перенесення ж грипу на ногах може викликати тяжкі ускладнення хвороби.
Профілактичні заходи спрямовані насамперед на підвищення несприятливості організму до дії збудників грипу та ГРВІ, а також заходи санітарно-гігієнічного спрямування, тому насамперед необхідно:
•вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;
•не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;
•виконувати контрастні обливання водою;
•здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень.
Не слід забувати, що в повітрі приміщення, де перебуває хворий, може бути збудник хвороби - вірус. Його легко знешкодити простими доступними методами. Для цього необхідно систематично провітрювати приміщення. Ця процедура зменшує концентрацію вірусу у повітрі настільки, що загрози заразитись грипом у такій кімнаті практично немає.
Для миття підлоги користуються 0,5 % розчином відстояного хлорного вапна або 1 % розчином хлораміну.
Після ізоляції хворого чи переведення його в лікарню приміщення, де він перебував, старанно провітрюють, підлогу і меблі в ньому миють водою з милом. М'які речі провітрюють, витрушують на відкритому повітрі та чистять пилососом. Іграшки миють з милом. Тверді іграшки, що не псуються від гарячої води, споліскують окропом. М'які іграшки та книжки провітрюють або опромінюють бактерицидною лампою протягом 1-1,5 год.
На посуді, рушникові та носовій хусточці, білизні вірус може зберігатися тривалий час. Щоб продензифікувати посуд, його миють з милом, ошпарюють або кип'ятять протягом 5хв. Забруднені вірусом рушники, носові хусточки та білизну до прання висушувати не рекомендується. Потрібно їх спочатку виварити, потім випрати і лише після цього висушити. Якщо зразу після забруднення цього зробити з якоїсь причини не вдається, таку білизну до прання слід зберігати в закритих целофанових мішках.
Госпіталізації підлягають хворі з важким ступенем хвороби і ускладненнями, а також ті, хто страждає важкими хронічними хворобами серцево-судинної системи, органів дихання, а інші хворі лікуються вдома.
Всі хворі повинні дотримуватись постільного режиму протягом всього періоду хвороби. Хворому потрібно давати багато пити теплого чаю з малиною, медом, липовим цвітом. Важко хворого необхідно повертати в ліжку, пропонувати йому робити дихальну гімнастику з метою профілактики застою в легенях.
Для профілактики захворювання на грип та ГРВІ потрібно:
•уникати тісних контактів з людьми, які чихають і кашляють;
•не торкатися руками очей, рота і носа;
•носити марлеву пов’язку або разову маску;
•регулярно ретельно мити руки з милом, протирати їх спиртовмісним засобом для дезінфекції рук;
•здійснювати вологе прибирання, провітрювання і зволоження повітря у приміщенні;
•дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;
•застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї чи елеутерококу, часник, цибулю, відвар шипшини, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю;
•підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;
•одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим.
Захворівши, необхідно звернутися до лікаря. Пам’ятайте - самолікування може призвести до негативних наслідків!
Інна Сливінська,
методист обласного методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області
