Прикрашати до новорічних свят ялинку європейці стали наприкінці середньовіччя. І традиція прикраси новорічного дерева мало чим відрізнялася від сьогоднішньої: верхівкою була «Віфлеємська зірка», замість куль вішали яблука (заборонений плід, зірваний Євою), на гілки ставили запалені свічки. І неодмінно на ялинових гілках повинні були висіти фігурки, виготовлені з вафель. Вони символізували ті хлібці, які даються під час причастя.
Історики кажуть, що аж до середини 18 століття на ялинку вішали те, що можна було потім з'їсти. До яблук і вафельних фігурок додавали ще й горіхи, різні ласощі.
І тільки на прикінцідо 18 століття ялинкові прикраси перестають бути їстівними. На гілки зеленої красуні вішають квіти, виготовлені з паперу, шишки, вкриті золотистою фарбою, латунні фігурки янголят і навіть яєчні шкарлупки.
А як же традиційні кулі? Деякі стверджують, що першу ялинкову кульку було відлито в 16 столітті у Саксонії.
За іншими відомостями, першу ялинкову кульку виготовили в 1848 році. Сталося це в містечку Лауш в Тюрінгії. І лише в 19 столітті новорічні кулі стали виготовляти в Саксонії.
Як би там не було, в 1867 році в Лауша почав роботу невеликий газовий завод. За допомогою газових пальників склодуви зуміли зробити кулі з дуже тонкими стінками. Та й не тільки кулі. Умільці-склодуви виготовляли зі скла також і фігурки пташок, риб, грона винограду, крихітні глечики. Іграшки покривали золотим і срібною пилом.
Не одне десятиліття склодуви Лауша утримували своє право монополіста на виготовлення ялинкових прикрас. І ось в 20 столітті авторитет завоювали також майстерні Богемії, Польщі, Японії та США. Незабаром й інші країни приєдналися до цієї «компанії». Ялинкові іграшки були різноманітні.
До 1900 року ялинку прикрашали так, що на ній не було вільного місця. Модним вважалося прикрашати ялинку якомога більш яскраво.
Однак на початку 20 століття ялинка стала «скромнішою». Модною могли назвати лише ту зелену красуню, що була прикрашена в стилі мінімалізму. Але і ця мода змінилася іншою. Ялинки стали прикрашати зірочками, виготовленими з соломи, золотистими паперовими фігурками.
Німецькі міста Дрезден і Лейпціг прославилися своїми незвичайними ялинковими іграшками: крихітними пароходиками, каретами, дирижаблями, маленькими скляними ведмежатами, слонами і жабами.
На російській землі, як відомо, традицію прикраси ялинки ввів Петро Великий.
Але по-справжньому ця традиція утвердилася під час правління Миколи Першого. Дружина імператора народилася в Пруссії. Як уродженка західної держави, вона зробила ялинку необхідним атрибутом свята. І спочатку найпопулярнішими ялинковими прикрасами були їстівні припаси: горіхи, яблука, фігурки з тіста.
Скляні іграшки, які з'явилися в Росії, були привезені з Німеччини. Російські майстри швидко перейняли технологію і стали виготовляти ялинкові прикраси зі скла, перетворивши це в прибуткову справу.
Після революції 1917 року не стало ялинкових прикрас в Росії. Та й Різдво, і Новий рік оголосили ідеологічною загрозою.
Однак 28 грудня 1935 все змінилося. У газеті «Правда» надрукували: «Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку!».
У січні 1937 року в Колонній залі Будинку Союзів пройшло пишне святкування Нового року. Ялинка, висота якої була не менш 15 метрів, була прикрашена і стояла в центрі залу. Можна сказати, що саме з цієї ялинки почався радянський Новий рік.
Парашутисти з вати, повітряні кораблі з написом СРСР - так виглядали перші радянські ялинкові іграшки. До речі, в 1937 році виготовили ялинкові кулі, на яких були зображені обличчя членів Політбюро.
Коли настав воєнний час, Новий рік святкувати не перестали. Навпаки. Цю традицію всіляко підтримували, адже вона нагадувала про мирний час і давала надію на швидку перемогу, на повернення до звичайного життя. Виготовляли іграшки, відповідні часу: солдатики, медсестри, танки, літаки. І листівки випускали особливі. На деяких був зображений Дід Мороз, який бив фашистів ...
У радянський час ялинкові іграшки також виготовляли, згідно інтересам вождя. Наприклад, Сталін любив хокей. Само собою, на ялинках радянських громадян з'явилися іграшкові хокеїсти.
У середині 20 століття в СРСР був дефіцит багатьох продуктів. Тому майстри-склодуви виготовляли ялинкові іграшки у вигляді фруктів і овочів, яких, на жаль, не було на столах у радянських громадян.
Нічого дивного в тому, що в 60-ті року на ялинках з'явилися качани кукурудзи ... А також іноді можна було знайти сніжинки з серпом і молотом.
У 90-ті роки популярними ялинковими іграшками стали тварини, що символізують наступаючий рік за східним календарем.
Стало модним купувати ялинки не зеленого кольору. З'явилися срібні, золоті штучні ялинки. Їх зазвичай прикрашали однаковими кулями.
Потім прийшла західна мода: прикрашати кулями двох кольорів. Наприклад, червоними і синіми, золотими і сріблястими. І обов'язковим атрибутом були червоні банти на гілках ялини.
Потім прийшла інша мода: на іграшки хенд-мейд. А потім знову всі повернулися до радянських іграшок - настав період Ретроманія.
За матеріалами сайту TUT.BY
Кроме елечных, существуют еще и воздушные шарики. Они так же играют не малую роль в создании праздничного настроения. Украсить помещение воздушными шариками - это отличный способ создания феерического настроения на любом празднике. http://sharik.ua/production/prod/list_prmsection_id_dta3122.html - специалисты помогут Вам в украшении любого праздника !!!
