Атлантичний океан — другий за величиною (після Тихого океану) океан. Площа з морями 91,6 млн км2, об'єм води 329,7 млн км3, середня глибина 3600 м, найбільша 8742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Майже всі моря Атлантичного океану — Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Карибське та інші — і великі затоки — Біскайська, Гвінейська — знаходяться у Північній півкулі. У Південній півкулі — моря Уедделла, Скоша, Лазарева — біля Антарктиди. Основні групи островів: Великобританія, Ірландія, Ньюфаундленд, Великі і Малі Антильські, Канарські, Зеленого Мису, Фолклендські (Мальвінські).
Меридіональний Серединно-Атлантичний хребет ділить Атлантичний океан на східну і західну частини (глибина над ним бл. 3 тис. м; на сході і заході від нього — 5—6 тис. м). Температура води на поверхні біля екватора до 28 °С, у високих широтах замерзає. Солоність 34—37,3 ‰. Поверхневі течії утворюють у субтропічних широтах антициклональний, а в північних помірних і південних високих широтах — циклональний кругообіг. Північний субтропічний кругообіг складається з теплих Північної Пасатної і Гольфстріму і холодної Канарської течій, південний — з теплих Південної Пасатної і Бразильської і холодних Західних Вітрів і Бенгельськоїтечій. На півночі продовження Гольфстріму — тепла Північно-Атлантична течія. З Північного Льодовитого океану на південь уздовж берегів Північної Америки прямує холодна Лабрадорська течія. Найбільша величина припливів 18 м (затока Фанді). Розвинуте рибальство (оселедець, тріска, морський окунь, мерлуза, тунець) — 2/5 світового улову. Видобуток нафти на шельфах Мексиканської затоки, Карибського моря, Північного моря. Прибережно-морські родовища ільмениту, циркону, рутилу (Бразилія, США), алмазів (Південно-Західна Африка), марганцевого залізняку (США, Канада, Фінляндія), сірки (Мексиканська затока).
Атлантичний океан займає провідне місце в світовому судноплавстві. Найважливіші порти: Роттердам, Нью-Йорк, Бостон, Хьюстон, Марсель, Гамбург, Генуя, Лондон, Гавана, Буенос-Айрес, Дакар, Кейптаун, Санкт-Петербург, Одеса.
