Зеленчук жовтий — Galeobdolon luteum Huds.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Трав’яниста багаторічна рослина, 30—80 см заввишки, з повзким кореневищем. Стебло чотиригранне, всередині порожнинне. Листки короткочерешкові, супротив­ні, довгасто-яйцевидні, з серцевидною основою, по краю зуб­часто-пилчасті. Стебло і листки пухнасті. Квітки ззовні во­лохаті, двогубі (верхня губа квітки серповидна, вигнута, набагато довша від середньої лопаті; нижні губи — великі), жовті, зібрані кільцями, сидять у пазухах приквіткових лист­ків; приквітки колючі. Цвіте в травні — липні.

Де росте? Майже по всій території УРСР, крім Степу й Криму,— біля парканів, серед чагарників і у вогких лі­сах.

Що й коли збирають? Листки й квітки, під час цвітіння (неопалі).

Коли застосовують? У вигляді чаю при різях у ділянці сечового міхура у людей похилого віку, при ослабленні (па­ралічі) міхура, запаленні нирок і сечового міхура (уретри­ти, цистити, пієліти, нефрити). На склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток і настоюють 10 хвилин. П’ють 2— З склянки на день, ковтками (теплим). При гострому і хро­нічному запаленні нирок (нефриті) 4 столові ложки суміші квіток зеленчука жовтого (або трави остудника голого), тра­ви звіробою, листків мучниці звичайної, трави хвоща польо­вого, бруньок берези білої, стовпчиків (волосу) кукурудзи, трави споришу, квіток материнки і квіток ромашки лікар­ської у співвідношенні 2:4:4:3:3:2:2:2:1,5 настоюють протягом 12 годин в 1 л води, кип’ятять 10 хвилин, відці­джують і п’ють по півсклянки, 4 рази на день, через годину після їди.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973

Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем