Золотушник звичайний — Solidago virga aurea L. (отруйний)

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 100 см заввишки, з прямим стеблом. Прикореневі листки обернено­яйцевидні, зубчасті, черешкові; нижні стеблові — ланцетні, звужені в короткий черешок; верхні — сидячі, вузькі; су­цвіття — кошики, розміщені вздовж верхньої частини стебла у вигляді вузької волоті (різки), квітки золотаво-жовті. Цві­те у липні — вересні.

Де росте? Поширений по всій території УРСР, переважно р лісових і лісостепових районах, як посібник (разом з зо­лотушником канадським — Solidago Canadensis L.*, який спричинює ураження печінки). Росте в лісах, частіше хвой­них, в рідких чагарниках, на узліссях, по вогких зрубах, в сухих місцях — на берегах рік, по ярах, на схилах ровів, залізничних насипів, доріг, на сільських цвинтарях.

Що й коли збирають? Виламують цілу рослину під час її цвітіння або тільки самі листки.

Коли застосовують? Як жовчогінний засіб при жовтяни­ці, захворюваннях жовчного міхура (холециститі), при його каменях (холелітіазі), застійних явищах у печінці, при бо­лях у ділянці нирок, при розладах сечовиділення (запален­ня нирок, осад в сечі, водянка), як сечогінний засіб при порушенні обміну сечової кислоти, при ревматизмі, по­дагрі.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу бе­руть 1 чайну ложку золотушника і настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці вранці і ввечері, ковтками. Напар менш міцної концентрації п’ють при бронхіті, хрипоті, простудах, також при кишкових кровотечах, запальних процесах у кишках, при ранах, виразках, кривавій сечі, цинзі, тубер­кульозі легень. Замість напару можна вживати горілчану настоянку листків золотушника у співвідношенні 1:3, по 2 — 3 невеликі чарки на добу. Особливо рекомендують його людям похилого віку при застійних явищах у нирках — при набряках, каменях у нирках; як при затриманні, так і при мимовільному випусканні сечі (діють сапоніни, можливо — алкалоїд, гіркота, катехінові дубильні речовини, летка олія, флавони).

При розладі сечовиділення беруть 1 столову ложку су­міші трави золотушника звичайного, трави кропиви дводом­ної, трави деревію тисячолистого, кореня вовчуга колючого, плодів фенхелю, трави хвоща польового і березових бруньок у співвідношенні 1:1:1:1:1:2:3, настоюють 6 годин у склянці води, потім варять 15 хвилин. Випивають за кілька разів протягом дня. Протипоказаний при вагітності, гострих захворюваннях нирок і сечових шляхів. Можна брати 2 сто­лові ложки суміші (порівну) трави золотушника звичайно­го, квіток бузини чорної, трави звіробою звичайного, трави фіалки триколірної (братків) і кореня живокосту на 2 склян­ки води, варити 15 хвилин і випивати протягом дня.

При ранах і виразках додають до теплої ванни відвар з 3—4 столових ложок трави золотушника в 1 л води. Свіжі листки прикладають до ран. Напаром полощуть рот, щоб зміцнити ясна і знищити неприємний запах з рота. Порош­ком з листків засипають гнійні рани і нариви.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973

Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем