"Я – такий собі маленький Гідрометцентр. Все, що мені потрібно – знання і досвід – є в моїй голові. А професійні схеми, за якими мене вчили, які я люблю, - в інтернеті. Дані радіолокаторів, супутників, аерологічні діаграми, карти, німецькі, англійські сайти – це вже не проблема", - каже Наталка Діденко.
Більше 20 років пані Наталя працювала в Укргідрометцентрі, а з 2000 року була єдиним телевізійним синоптиком в Україні. Вона досі є позаштатним консультантом NatGeo, а прогнози погоди розміщує на своїй сторінці у Facebook. Саме завдяки активності у соцмережі про талант синоптика дізналися далеко за межами вузькопрофесійного кола.
На "погоду від Наталки Діденко" підписані відомі люди, журналісти, ведучі. Аудиторії подобається, що прогнози не лише справджуються, але й завжди цікаво подані. Для ілюстрації змін природних явищ пані Наталя використовує зображення синоптичних карт, фото з супутників, діаграми і дані з радарів, встановлених в аеропортах.
"Мене завжди це мучило – чому у нас так нецікаво подають прогноз погоди? Є купа радіостанцій, сайтів, Гідрометцентр, але всі вони передають прогноз стандартними фразами: "На Дніпропетровщині мінлива хмарність…", - говорить пані Наталя голосом радіоведучої.
 |
| Наталя Діденко 20 років працювала в Укргідрометцентрі, потім - була синоптиком на ТБ. Складала прогнози для великої агрофірми. Зараз працює на погодному сайті Opogode, який скористався послугами професійного синоптика |
Пані Наталя вважає, що її романтична професія має головну місію – робити погоду цікавою і корисною людям. Втім, каже вона, в Україні спеціальність синоптика втрачає престижність і затребуваність.
"У нас прогноз погоди перестав працювати для людей, а більше орієнтується на заробляння грошей. Синоптики мають допомагати людям, а зараз погода має часто лише розважальну місію. На прогноз погоди вдягають гарний віночок у вигляді котиків і чарівних напівоголених жінок, і ви прекрасно розумієте, як воно працює", - каже вона.
Синоптик скаржиться на непрофесійність прогнозів, опублікованих на більшості погодних сайтів, адже використовувані там моделі – недосконалі. Вони гарно працюють лише у стабільних погодних умовах. Але за найменших змін, а тим більше – різких, комп’ютерні програми грішать неточністю.
"Наприклад, коли стоїть антициклон, то два тижні може бути однакова погода – влітку світитиме сонце і температура буде 28-30°. І я кожен день спостерігаю на якомусь сайті, як він добре прогнозує. За такої класичної схеми їхня модель працює нормально, але як тільки виникає якийсь нюанс, зміни, починаються проблеми. А найважче спрогнозувати інтенсивність", - каже вона.
На переконання пані Наталі, будь-який прогноз погоди має складатися спеціалістом. І лише поєднання технологій і професійного досвіду дасть результат, якому варто довіряти.
"Так, в усьому світі розроблено багато моделей, які успішно працюють, але їх повинен підрихтувати синоптик. Професійні знання і досвід ще ніхто не відміняв. Але майже жоден такий сайт не має у своєму штаті синоптика", - каже вона.
До того ж, більшість сайтів грішать тиражуванням довгострокових прогнозів погоди, на точність яких пані Наталя радить не сподіватися.
"Довіряти можна лише прогнозам на добу, на три і орієнтовно – на 5-7 днів. Це моя професійна думка. Все далі – це Марія Стефанія, гадалка Клавдія, які мають у певних колах великий успіх прогнозуванням. Я не хочу применшити роль науковців, які розробляють довгострокові прогнози – є спеціальні моделі, працюють учені, цілі інститути. Але ще жоден прогноз на місяць не був успішним - ні у нас, ні в світі. Це моя особиста думка", - каже пані Наталя.
У повсякденному житті синоптик радить орієнтуватися на професійні прогнози та на погоду від Укргідрометцентру. Попри застаріле обладнання і обмежене фінансування, у державній метеослужбі досі працюють професійні синоптики "старої закалки" і "справжні ентузіасти".
Згадуючи "аномальну кількість снігу" наприкінці березня у Києві, пані Наталя переконує: Гідрометцентр попереджав про стихію завчасно, а владі, яка не впоралася зі снігопадами, слід нарікати лише на себе.
"Все було спрогнозовано. Єдине, що неможливо було передбачити – це двомісячну норму опадів за одну добу. Але якщо йде попередження, що буде дуже сильний сніг, для комунальників це має бути серйозний сигнал. Тому те, що вони не змогли вчасно прибрати сніг - це повний провал", - каже вона.
Однією з причин подібних колапсів пані Наталя вважає зневажливе ставлення до синоптиків в суспільстві і дискредитацію професії.
"В Америці роками виховувалася повага до синоптиків. Коли насувається якийсь торнадо, там поліцейські ходять по будинках і попереджають людей. В кожному американському блокбастері, фільмі-катастрофі обов’язково присутній метеоролог. І це, як правило, такий собі мачо-інтелектуал, який подобається жінкам, він все контролює, вимірює. А у нас синоптики – герої анекдотів", - каже вона.
На захист синоптиків вона додає фразу Вернадського про три найбільші проблеми людства – керування термоядерною реакцією, лікування раку і прогноз погоди.
"Прогноз погоди – це не діагноз. Якщо лікар не вилікував важку хворобу, кажуть, ну, не вийшло, складна була ситуація, а це ж – організм людини! А що вже казати про фізику атмосфери?! Тому не варто постійно нарікати на синоптиків, а краще постійно прислухатися до їхніх прогнозів!", - запевняє Наталя Діденко.
Синоптики без апаратури
Серцем української метеорології вважають старий будинок у центрі Києва, де знаходиться Укргідрометцентр. Кілька років тому на будівлю "поклали око" забудовники. З легкої руки Київради синоптиків ледь не виставили на вулицю. Тоді атаку вдалося відбити. Втім, про неминуче виселення співробітникам досі нагадують будівельні роботи, які ведуться у дворі. Забудовник взявся за сусідній будинок.
Гостей Укргідрометцентру зустрічає незмінна вахтерка. Щоб потрапити до синоптиків, треба поблукати темними коридорами будинку, що здригається від звуків болгарки. Один з заплутаних переходів впирається у "чорний хід", який веде у двір. Звідти потрапляємо до "нового корпусу", побудованого у 80-х.
Довгі коридори з дверима одна навпроти одної нагадують старі комунальні квартири. На дверях – таблички: "Відділ гідрологічних прогнозів", "Відділ агрометеорології", "Відділ системи спостережень та гідрометеорологічного забезпечення".
У Відділі метеорологічних прогнозів, де працюють синоптики, кореспондента "УП. Життя" зустрічає начальник відділу Людмила Савченко. Два роки тому ця на вигляд спокійна жінка опинилася в центрі скандалу. Національне радіо відмовилось від прямих включень з Укргідрометцентру через те, що Савченко розкритикувала ситуацію в країні в прямому ефірі.
Зараз пристрасті вщухли і про скандал ніщо не нагадує. Савченко проводить екскурсію своїм відділом, показує великі монітори, на яких кожні 15 хвилин оновлюється картинка з супутника, веде до кімнати, де стоїть та сама радіоапаратура для виходу в ефір Українського радіо.
"У відділі працює 20 синоптиків. У нас нема вихідних, працюємо позмінно. Це лише здається, що прогнозувати погоду легко, насправді – це дуже складна робота. Кожен спеціаліст аналізує десятки карт, це величезний масив як фактичних, так і розрахункових даних", - каже пані Людмила.
Вона запевняє, що прогнози Укргідрометцентру мають високу точність. "Справджуваність наших прогнозів на 1-3 доби складає близько 90%. За межами 3 діб справджуваність – 80%, за межами 5 – близько 50%", - каже спеціаліст.
Щоправда, порівнювати точність українських прогнозів зі світовими пані Людмила не береться. Каже, з’ясувати, як вираховують справджуваність інші країни досить важко, втім переконує, що Україна тримається на рівні.
"Під час проведення Євро-2012 ми тісно співпрацювали з польською метеослужбою. Звісно, у них набагато більше ресурсів, ніж у нас. Але ми виглядали пристойно і поляки підтвердили, що наші прогнози були нічим не гірші за їхні", - переконує пані Людмила.
У своїй роботі українські синоптики користуються оперативною інформацією з метеостанцій, іноземними прогностичними схемами, а також інформацією з супутника.
Тоді як у світі метеостанції автоматизовані, в Україні вимірювання актуального стану погоди роблять в основному "в ручну". Кожні 3 години співробітники виходять на метеомайданчик, ведуть спостереження і передають інформацію шифрованими телеграмами до Укргідрометцентру.
"В Україні 188 метеостанцій. Найбільш автоматизовані – в аеропортах: в Борисполі, Жулянах. Але на більшості станцій встановлені застарілі прилади. Звичайно, це впливає на прогнози. Якщо стоїть старий прилад, то точність викликає питання, хоча вони й проходять перевірки. На жаль, у нас погано з фінансуванням, ніхто нам в цьому не допомагає, це не є пріоритетом", - жаліється пані Людмила.
Застаріле обладнання – багаторічний головний біль українських синоптиків. За словами Людмили Савченко, в Україні всього 1 аеролокатор, який дозволяє спостерігати за потужністю хмарності і її переміщенням. Такі дані необхідні для якісного попередження таких явищ, як зливи, град, шквали, смерчі. Особливо це актуально влітку.
"Сучасний локатор у нас лише один – у "Борисполі", можливо, ще частково-автоматичний – у Запоріжжі, інформація з решти радарів обробляється вручну. Деякі в настільки жахливому стані, що не піддаються ремонту. "Украерорух" закупив декілька локаторів, але їхньою інформацією ми не користуємося. Ми сподівалися, що вони надаватимуть інформацію, але це питання досі не врегульоване", - каже Людмила Савченко.
За її словами, Україні необхідно закупити щонайменше 10 сучасних аеролокаторів – до прикладу, сусідня Польща має їх кілька десятків, територія країни повністю покрита "радарами".
Втім, грошей на нове обладнання в Укргідрометцентру немає. Начальник відділу системи спостережень гідрометеорологічного забезпечення Людмила Ткач розповідає, що синоптики не можуть собі дозволити значно скромніші витрати, ніж купівля аеролокаторів (один "радар" коштує близько двох мільйонів гривень).
"Взагалі все обладнання ми закуповуємо за свої гроші. Держава виділяє кошти лише на зарплати співробітникам, а ми ще маємо оплачувати компослуги, та й прилади дуже дорогі – один термометр коштує тисячу гривень", - каже вона.
За законом Укргідрометцентр і всі гідрометеорологічні організації хоч і підпорядковуються Державній службі з надзвичайних ситуацій, зобов’язані самостійно заробляти гроші. Для державних установ прогнози надаються безкоштовно, а для юридичних і фізичних осіб - на платній основі.
"Але це копійки. За складних погодних умов буває, що в Укргідрометцентрі здійснюється підготовка до 200-350 довідок на місяць, їх вартість в середньому 100-300 гривень", - каже Людмила Ткач. Зарплати співробітників Укргідрометцентрі теж можна описати словом "копійки". Заступник начальника відділу отримує 1716 гривень, провідний спеціаліст – 1678.
"А щоб стати нормальним синоптиком, людина має пропрацювати років 5. Наші досвідчені співробітники вже передпенсійного і пенсійного віку, молоді спеціалісти приходять і йдуть", - розповідає Людмила Ткач.
Кілька років тому Укргідрометцентр вів переговори зі Світовим банком про виділення кредиту на переобладнання української метеослужби. Але 52 мільйонів доларів синоптики так і не дочекалися.
"Ну, не дали грошей і все. Що вже про це говорити зараз?", - зітхає заступник директора Укргідрометцентру Анатолій Прокопенко.
Він запевняє, що, попри проблеми з обладнанням, українські синоптики складають не гірші прогнози, ніж європейські, адже користуються тими ж прогностичними картами. А над поліпшенням якості прогнозів працює вся світова метеорологічна наука.
"Ми працюємо в рамках Всесвітньої метеорологічної організації, тому якби десь були якісь кращі моделі, ми б їх теж використовували. За оцінкою цієї організації, для того, щоб поліпшити прогноз до 80-90% на один день, вчені працюють 5-7 років. Ще 30 років тому нормальні прогнози складалися лише на 3 доби, сьогодні дійшли до 7 діб. Медицина теж прогнозує, що таку-то хворобу ми тоді-то подолаємо, але ж подолали чи ні, з них вже ніхто потім не питає", - каже він.
Втім, за словами Людмили Савченко, англійські й американські карти не завжди допомагають.
"Моделі, які ми отримуємо з професійних сайтів - глобальні, вони розробляються для великої території. Ці дані треба адаптувати до своєї території, враховуючи фізико-географічні особливості. У Польщі цією адаптацією займається цілий відділ, в Україні – одна-дві людини. І це все виглядає на порядок нижче, ніж в інших країнах", - каже вона.
Єдиний суперкомп’ютер, який здатен обробляти великі масиви інформації, знаходиться в науково-дослідному гідрометеорологічному інституті, але й його потужність не дотягує до європейських машин. Завдяки цьому ж інституту, а точніше його директору Володимиру Осадчому, Україна поки має доступ до сучасної супутникової інформації.
"Ми можемо користатись даними європейського супутника, встановленого на Екваторі, маємо ліцензію на отримання супутникової інформації і супутникову антену", - розповідає Людмила Савченко.
Синоптика ображають звинувачення у неправдивих прогнозах. Каже, в Гідрометцентрі працюють професіонали і великі ентузіасти.
"Бувають такі синоптичні ситуації, які не піддаються прогнозуванню взагалі. Так, їх небагато, але вони є. В процент несправджуваності ці ситуації входять також. Коли йдеться, наприклад, про переміщення циклону, тут проблем нема. Ми бачимо, як він йде. Але буває, що циклон утворюється над нашою територією, і це вже складно", - запевняє жінка.
Пані Людмила переконана, що проблема великої кількості неточних прогнозів в українських медіа виникла через відсутність контролю у цій сфері.
"У нас нема ліцензування цієї діяльності. Хто складає прогнози на погодних сайтах? Як правило, це люди, які трохи мають уявлення про те, де можна взяти інформацію, наприклад, прогностичні карти, за якими можна набрати якісь елементи – температуру і т.д. Але ці люди не мають відповідної освіти, підготовки і ліцензії", - каже вона, додаючи, що непрофесійні прогнози масово тиражуються ЗМІ.
"Провідні канали і радіостанції не беруть нашу погоду, хоча часто посилаються на "українських синоптиків". В наших ефірах звучить дуже багато непрофесійних прогнозів, при цьому без посилання на джерела. Я не хочу сказати, що всі мають брати погоду тільки у нас, але посилайтеся, звідки ви її взяли!", - обурюється вона.
Як працюють погодні сайти
У протилежному таборі – в редакціях погодних сайтів – відкидають звинувачення "державних" синоптиків. Вони запевняють, що мають доступ до сучасного обладнання, а прогнози складають спеціалісти.
"Ми використовуємо американську чисельну модель прогнозу погоди WRF (Weather Research and Forecasting), встановлену на власному високопродуктивному комп'ютерному кластері. Математичні моделі корегуються нашими спеціалістами – професійними метеорологами", - розповів керівник проекту "Meteoprog.ua" Віктор Новіков.
Назвати відсоток справджуваності своїх прогнозів Новіков не може, втім стверджує, що їхні спеціалісти стежать за точністю дуже ретельно.
"Рахувати можна по-різному, є дуже багато даних – від температури, вологості до хмарності. Тому просто сказати, що точність 95% неможливо. Ми спілкуємося з нашими користувачами і враховуємо їхні зауваження. У нас є штатний синоптик, який паралельно працює в наукових колах. Він відстежує всі відхилення і передає їх нашій науковій групі, яка у свою чергу вносить їх до математичних моделей", - каже Новіков, але не захотів назвати імена провідних метеорологів, які працюють на їхньому сайті.
В українському офісі російського погодного сервісу "Яндекс.Погода" зізналися, що штатного синоптика у них нема. Менеджер сервісу Антон Шатохін каже, що "Яндекс.Погода" отримує дані від партнера - компанії FORECA.
"Це один з провідних постачальників метеорологічних даних у світі. Ми постійно моніторимо якість даних різних виробників і намагаємося працювати з найкращими", - каже він.
Крім того, в окремих містах (наприклад, російських Новосибірську або Владивостоці) у "Яндекса" можуть бути місцеві партнери - найчастіше це науково-дослідні центри. Це необхідно у разі, якщо співробітники бачать, що дані основного постачальника в тому чи іншому місті потребують уточнення або, наприклад, занадто повільно оновлюються.
"Звичайно, метеорологам, в тому числі і нашим партнерам, властиво помилятися - так було в усі часи. Скарги користувачів на погоду, які до нас доходять, можна розділити на два види - прогностичні (скарги на майбутній прогноз) і фактичні (скарги на те, що картинка за вікном не відповідає тому, що зараз показує сервіс). Ми уважно обробляємо їх, по можливості верифікуємо і в разі підтвердження передаємо партнеру", - каже Шатохін.
При виявленні помилок спеціалісти звіряють дані партнера з іншими погодними сервісами, щоб зрозуміти, якого характеру була помилка.
Шатохін радить розрізняти причину помилки: "аномалія, яка призвела до неправильного прогнозування даних усіма метеорологічними сервісами, або ж помилка саме того партнера, з яким працюємо ми".
"Втім, далеко не всі скарги користувачів пов'язані з помилками прогнозу. Деяким, наприклад, до смерті набридає дощ, і вони просять нас включити сонце - хоча б на сервісі. Для таких у нас навіть є спеціальна ручка, яку можна покрутити - може, новий прогноз виявиться приємнішим. Тільки не смикайте її багато разів підряд - зрештою зламаєте", - жартує Шатохін.
Джерело: "Українська правда. Життя"
