Державні та народні свята

День Соборності України

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону. 
Відновлення української держави – «української Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів . . . . .


13 січня – Щедрий Вечір та свято Маланки

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка...


Йордань

Різдвяні святки тривають аж до свята Водохрещі, або Ордені, Йордана (19 січня). Весь цей час від Різдва до Водохрещ нічого не можна було робити, лише ходити в гості, а жінкам дозволялось тільки готуватись до прядіння коноплі — мички микати.
Слово Ордань виникло у найдавніші часи і означало, певне, надання воді сонячної сили. У язичницькі часи святкувалось як народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов'ян збереглося особливе ставлення до води у цей день.

За традицією, на Йордань вирубувався з криги хрест, фарбувався у червоний колір буряковим соком, прикрашався гілками сосен, ялин чи смерек, прибирався сухими квітами. Потім священик освячував воду в ополонках або в криницях. Ця вода — особлива, її використовували не лише для лікування хвороб, а й для різноманітних магічних обрядів. Після освяти воду несли додому, батько, як найстарший, окроплював цією водою хату і все господарство. Хлопці на Водохреще мали почесне і важливе завдання — вони малювали хрести на хатах, парканах, хлівах. Ці хрести витирати не можна було і, якщо не змивали їх дощі, вони вберігались до нових Водохрещ.


День Маланки. Новий рік. День Василя.

Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 13—14 січня.

На відміну від Різдва й Хрещення ці дні не відігравали важливого значення в релігійному календарі, тому в обрядовості їх майже не помітно церковних мотивів, хоча у православному місяцеслові значаться три свята. 

13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа. 

14 січня — свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. 

Церковні джерела характеризують його як . . . . .


Православні християни 7 січня святкують Різдво Христове

З 6 на 7 січня православний світ зустрічає Різдво Христове - народження Ісуса

Достовірна дата народження Ісуса Христа невідома, а в Біблії не згадується ні день, ні рік, коли саме на світ з'явився син Божий.

Православні християни святкують Різдво 7 січня. Невід'ємним атрибутом святкування Різдва в Україні є колядки, в яких прославляється новонароджений Христос. Колядники йдуть від будинку до будинку, сповіщаючи новину - народження Божого сина.

З початком Різдва вже можна було . . . . .


12 страв, які готують на Святвечір

Православні та грекокатолики відзначають Різдво 7 січня. До куті на пісну вечерю обов'язково готують узвар, на столі, за традицією, мають бути 12 пісних страв на честь 12 апостолів.
 
За біблійною оповідкою, цього дня у Віфлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Звістку про появу на світ Сина Божого їм принесли янголи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу. Про Месію вони знали з легенд. Дорогу до міста їм вказувала яскрава зірка.
 
Різдву передує чотиритижневий піст. Його останній день називається Святим вечором, або Багатою кутею. У цей день люди намагаються не їсти до сходу першої зірки. Потім починається святкова вечеря. На стіл ставлять 12 пісних страв. Першою куштують кутю. Потім їдять усе інше, запиваючи узваром.
 
Різдвяним атрибутом є також дідух – сніп із колосків жита або пшениці, зібраних у кінці жнив. 
 
Після вечері діти йдуть колядувати. Як правило . . . . . 

.

З святом Збройних сил України

Кожна держава має своє військо. У кожного з них є свої символи, які віддзеркалені у присязі. У воїнів Збройних сил України теж є святі слова, які глибоко переконливо визначають роль і призначення національного війська – служити українському народові. У відповідальний час народ завжди з особливою увагою дивиться на своїх захисників. Діти народу, українські воїни, разом з Україною виступають надійним захистом держави. Для них служіння народу – найвища честь, покликання, обов’язок.

Свято Збройних сил України – це данина пам’яті тисячам воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України.

У цей день з відчуттям глибокої шани і вдячності щиро вітаємо військових. Нехай спокійно відчувають себе під надійним захистом ваші сім’ї, весь український народ.


4 грудня - свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

Введення в храм Пресвятої БогородиціКоли Діві Марії виповнилося три роки, її благочестиві батьки приготувалися виконати свою обітницю. Вони скликали родичів, запросили ровесниць своєї дочки, одягли її в найкращий одяг і в супроводі народу, співаючи релігійні пісні, повели її в храм єрусалимський для посвячення Богу. Її подруги-ровесниці, як і Сама Марія, йшли із запаленими свічками у руках. Назустріч їм з піснеспівами виходили з храму священики на чолі із первосвящеником.

Іоаким та Анна з благоговійними молитвами поставили Марію на першу сходинку сходів, що вели до храму. Всього ж налічувалося п'ятнадцять сходинок - за числом псалмів, які священики співали при вході у храм.

І ось трирічна Марія сама, без чиєїсь допомоги, зійшла по високих сходинках. Там первосвященик зустрів і благословив її, як це він завжди робив з усіма, кого посвячували Богу. Потім, з натхнення Духа Святого, він увів її у Святе Святих. Це було найсвященніше місце у храмі. Туди ніхто не мав права входити, крім нього самого, і то лише раз на рік. Святий Дух навіяв первосвященикові, що Марія, обрана отроковиця, достойна входити в найсвященніше місце. Їй наперед призначено Богом стати Матір'ю Сина Божого, Який відкриє людям вхід у Царство Небесне.
. . . . . 


День святого Михайла

Днем святого Михайла скорочено називають Собор святого архистратига Михаїла, що відзначається 21 листопада. Давній герб столиці України прикрашений образом архистратига Михаїла з мечем, якого український народ вважає хранителем Києва. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.

Існує дуже поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятуватися, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його.
 
Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архистратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб'є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно — непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб'є.
 
За старою легендою . . . . .

 


19 листопада, День працівників гідрометеорологічної служби України

День працівників гідрометеорологічної служби України

     19 листопада в Україні щорічно відзначається День працівників гідрометеорологічної служби, встановлений Указом Президента України від 11 березня 2003 року № 208/2003.
      

Повсякденна цілодобова робота метеорологів, гідрологів, синоптиків дає змогу завчасно вжити заходів для запобігання можливим збиткам від небезпечних явищ погоди.Протягом свого функціонування гідрометеорологічній службі вдалося виростити і зберегти головне своє багатство - високоосвічених професіоналів, відданих своїй справі ентузіастів, багато з яких мають державні нагороди, відомчі відзнаки. Саме висока кваліфікація, енергія і любов до своєї справи дає можливість гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої завдання.Ваша плідна праця, Ваше ставлення до чіткого виконання завдань  – це приклад для наслідування сучасній молоді. У цей святковий день щиро бажаю стійко долати труднощі й зберегти славні традиції гідрометеорологічної служби. Точних прогнозів, гарної погоди, успіхів у професійній діяльності, здоров'я та добробуту!

З повагою, начальник Рівненського ЦГМ   Б.Масовець

 


Сторінки