Щороку 23 березня Всесвітня Метеорологічна Організація (ВМО), її 191 країна-учасниця та світове співтовариство гідрометеорологів відзначають Всесвітній метеорологічний день, присвячений певній темі.
Всесвітній метеорологічний день був установлений у 1960 році з метою підвищення обізнаності широкої громадськості у всіх країнах про роботу Національних гідрометеорологічних служб, а також поглиблення розуміння значущості такої роботи.
Саме 23 березня відзначається набуття чинності, прийнятої в 1950 році, Конвенції Всесвітньої Метеорологічної Організації, яка започаткувала створення ВМО. З 1951 року ВМО отримала статус спеціалізованої установи системи Організації Об’єднаних Націй.
Цього року тема Всесвітнього метеорологічного дня цілком визначає турботу Національних гідрометеорологічних служб різних держав щодо проблеми захисту життя та майна населення планети і звучить так: „Спостереження за погодою для захисту життя і майна. Святкування 50-річчя Всесвітньої служби погоди”. Ця тема підкреслює одне з основоположних завдань ВМО – зниження обсягів втрат і збитків від небезпечних явищ, пов’язаних з погодою, кліматом і водою. У той же час, в рамках Всесвітнього метеорологічного дня 2013 року, з вдячністю відзначається фундаментальний внесок Всесвітньої служби погоди у досягнення цієї мети.
Посилення впливу екстремальних погодних явищ не може ігноруватися. За даними ВМО близько 90 % усіх природних стихійних лих, від яких потерпає людство, мають гідрометеорологічне походження. За оцінками провідних світових страхових компаній сучасний економічний збиток від стихійних лих у 8 разів більший, ніж у 60-ті роки минулого століття. Дані ВМО свідчать про зростаючий вплив стихійних гідрометеорологічних явищ на соціально-економічний розвиток суспільства. За останні 30 років стихійні лиха гідрометеорологічного характеру забрали життя понад 2 мільйонів людей і призвели до економічних втрат, оцінюваних більш ніж в 1,5 трильйона доларів США. Майже 90 % таких лих, більше 70 % жертв і майже 80 % економічних втрат були викликані небезпечними явищами, пов’язаними саме з погодою, кліматом і водою, такими як тропічні циклони, штормові нагони, хвилі тепла, посухи, весняні повені та дощові паводки і пов’язані з ними епідемії хвороб.
Україну також не минають стихійні лиха, які спричиняють негативні наслідки галузям економіки та населенню. Весняні повені та дощові паводки на річках Карпат, особливо пам’ятні історичні – 1998, 2001, 2008 років, штормові вітри, засухи, ожеледі, зледеніння, сильні зливи з грозами, шторми на акваторії Азовського і Чорного морів – ось далеко не повний перелік небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, які призводять до значних матеріальних збитків і, як не прикро, людських жертв.
ВМО вносить істотний внесок у захист життя і майна через свої програми і мережу спостережень більш ніж 190 Національних гідрометеорологічних служб. Прогнози погоди і завчасні попередження, що надаються урядам держав та органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, різним галузям економіки, збройним силам та населенню, допомагають запобігати небезпечним гідрометеорологічним явищам, а значить лиху, і пом’якшити їх наслідки.
Всесвітня служба погоди відіграє важливу роль у цих зусиллях. Заснована в 1963 році, в розпал холодної війни, вона є визначною віхою в глобальному співробітництві різних держав і континентів, тим самим стверджуючи, що для погоди не існує кордонів, політики і війн. Світові центри Всесвітньої служби погоди знаходяться у Вашингтоні, Мельбурні та Москві, об’єднані вони каналами швидкодіючого зв’язку. Головна мета Всесвітньої служби погоди – централізувати збір та обробку даних про стан погоди на всій земній кулі для покращання та полегшення роботи Національних гідрометеорологічних служб. Світові та регіональні центри розповсюджують готові карти та дані про поточну погоду, прогноз погоди, а також про стан океанів, які використовуються Національними гідрометеорологічними службами. Всесвітня служба погоди поєднує в собі систему спостережень, засоби телезв’язку та центри обробки даних і прогнозування для надання наявної метеорологічної та екологічної інформації, необхідної для забезпечення можливостей здійснення обміну інформацією в режимі часу, близькому до реального, а також для надання ефективного обслуговування в усіх країнах.
Всесвітня служба погоди, одна з головних програм ВМО, також вносить фундаментальний внесок у здійснення пріоритетних видів діяльності ВМО за рахунок поліпшення спостережень, моніторингу стану атмосфери і океанів, розповсюдження прогнозів погоди по всьому світу, особливо завчасних попереджень про погодні та кліматичні умови з суворими впливами та тяжкими наслідками. Значна кількість прогностичних продуктів, завдяки Всесвітній службі погоди, стала загальним надбанням, яким користуються служби погоди різних країн на різних континентах.
Всесвітня служба погоди спирається на Глобальну систему спостережень, що включає різні види наземних станцій і метеорологічні супутники. Ряд гідрометеорологічних станцій Національної гідрометеорологічної служби України надає свої дані спостережень до Глобальної системи спостережень за кліматом. Вона включає в себе Регіональну опорну синоптичну мережу, до якої входить 36 станцій гідрометслужби України, та Регіональну опорну кліматичну мережу, до якої входить 31 станція гідрометслужби України. На знак визнання участі українських станцій в роботі приземної мережі Глобальної системи спостережень за кліматом метеорологічні станції Ай-Петрі, Асканія Нова, Лубни, Умань, об’єднана гідрометеорологічна станція Київ, аерологічна станція Шепетівка нагороджені Похвальними грамотами ВМО. Українська антарктична станція „Академік Вернадський” входить до Регіональної опорної синоптичної мережі та Регіональної опорної кліматичної мережі Глобальної системи спостережень за кліматом.
Сьогодні вчені-кліматологи працюють над вдосконаленням кліматичного обслуговування, що є одним із найважливіших інструментів для вирішення проблем, пов’язаних зі зміною і мінливістю клімату, адаптації людства до цих процесів. Припущення про те, що за існуючими кліматичними даними та соціально-економічними умовами можна судити про поточну погоду та прогнози погоди, вже є недостатнім. Вкрай важливо і далі поглиблювати наші знання про клімат, більш ефективно використовувати кліматичну інформацію для задоволення соціальних потреб у світі, для якого характерні зростання чисельності населення, зміни в землекористуванні, урбанізація, складність у забезпеченні продовольчої безпеки та управлінні водними, а також енергетичними ресурсами.
З метою розширення існуючої кліматичної інформації та зміцнення потенціалу кліматичного обслуговування країни-члени ВМО та партнерські установи із системи Організації Об’єднаних Націй ініціювали заснування Глобальної рамкової основи для кліматичного обслуговування. Зменшення небезпеки стихійних лих є одним із первинних пріоритетних завдань для надання кліматичного обслуговування, поряд з такими галузями, як охорона здоров’я, сільськогосподарська та продовольча безпеки, водні ресурси. Шістнадцятий Всесвітній метеорологічний конгрес ВМО у 2011 році постановив, що Глобальна рамкова основа буде однією з п’яти найвищих пріоритетів Всесвітньої Метеорологічної Організації у найближчі чотири роки. До чотирьох інших пріоритетів відносяться: підвищення вкладу в діяльність зі зменшення небезпеки лих; вдосконалення спостережних та інформаційних систем; зміцнення потенціалу країн, що розвиваються, з метою обміну науковими досягненнями та їх впровадженням та підвищення ефективності метеорологічного обслуговування авіаційного сектору.
Для досягнення мети щодо інформативності та кліматичного обслуговування пріоритетне завдання ВМО полягає в наданні найменш розвиненим країнам, малим острівним державам підтримки в зміцненні їх національного потенціалу в питаннях кліматичного обслуговування та завчасного попередження галузей економіки, керівництва та населення країн про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища за допомогою надання їм наукової інформації, а також безкоштовного та відкритого доступу до даних і передачі технологій.
Зв’язок між зміною клімату, екстремальними явищами і стихійними лихами недавно був особливо відзначений у спеціальній доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, яка заснована і спільно спонсується ВМО та Програмою Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища.
На підставі даних спостережень, що надходять до ВМО через мережу Національних гідрометеорологічних служб, виникає все більше доказів того, що зміна клімату вносить свій внесок у збільшення числа екстремальних явищ, таких, як сильні опади і посухи, а також високі припливи в прибережних районах, пов’язані з підвищенням рівня моря. Через діяльність людини підвищуються рівні концентрацій в атмосфері парникових газів, що досягли рекордно високих значень. Збільшилися економічні втрати від лих, пов’язаних з погодою і кліматом, в основному внаслідок демографічних змін та зростаючої незахищеності людей і об’єктів економічної інфраструктури. Зміна клімату Землі і її несприятливі наслідки є предметом спільного занепокоєння людства.
Всесвітній метеорологічний день 2013 року надає можливість відзначити цілодобову, протягом 365 днів у році, роботу Національних гідрометеорологічних служб щодо виконання спостережень за погодними показниками та прогнозами погоди, які стоять на варті життя і майна населення планети.
Відзначення Всесвітнього метеорологічного дня 2013 року також має сприяти перевагам подальшого інвестування в метеорологічну і гідрологічну інфраструктури, глобальної співпраці та нагальної потреби підвищення потенціалу метеорологічного та кліматичного обслуговування. У штаб-квартирі Всесвітньої Метеорологічної Організації у Женеві 21 березня в рамках святкування Всесвітнього метеорологічного дня відбудеться науково-технічний форум, на якому буде представлений огляд успіхів Всесвітньої служби погоди і її еволюції в XXI столітті. На ньому будуть особливо відзначені досягнення з трьох основних напрямків діяльності Всесвітньої служби погоди: скоординовані спостереження, телекомунікація та метеорологічні прогнози.
З моменту свого заснування в 1963 р. Всесвітня служба погоди, що представляє собою яскравий приклад істинно глобального співробітництва на рівні ООН, є наріжним каменем для атмосферних наук і метеорологічних служб.
22 березня, напередодні Всесвітнього метеорологічного дня, під егідою Організації Об’єднаних Націй відзначається ще одне свято, тісно пов’язане з гідрометеорологічною діяльністю, – Всесвітній день водних ресурсів. Ідея проведення такого дня вперше була проголошена на Конференції ООН з охорони навколишнього середовища та розвитку, яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Адже вода на Землі – буквально означає життя, і про це мають пам’ятати не тільки ті держави, де вода, через її нестачу, цінується на вагу золота.
Щорічно одна з установ ООН призначається координатором заходів Всесвітнього дня водних ресурсів і відповідає за широке висвітлення теми, присвяченої актуальним питанням стосовно водних ресурсів планети. У грудні 2010 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 2013 рік Міжнародним роком водного співробітництва Організації Об’єднаних Націй. Відповідно до цієї декларації Всесвітній день водних ресурсів 2013 року також присвячений співробітництву з питань води, і тема дня звучить так: „2013 - Міжнародний рік водного співробітництва ООН”.
Гідрометслужба України бере участь практично в усіх програмах ВМО, зокрема, в Глобальній службі атмосфери, Всесвітній службі погоди, Програмі з гідрології та водних ресурсів та інших. Між Україною та рядом країн укладено Угоди з питань співробітництва в галузі водного господарювання на прикордонних водах, про спільне використання вод та їх охорону. Такими країнами є Угорська Республіка, Республіка Польща, Словацька Республіка, Республіка Білорусь, Республіка Молдова, Румунія.
Розширення співробітництва між країнами в галузі господарювання та використання водних ресурсів – це підвищення обізнаності, напрацювання нових рішень з питань охорони вод від впливу діяльності людини та захисту населення від шкідливої дії вод, особливо в поймах річок під час весняних повеней та дощових паводків. Практичні зусилля допоможуть поглибити суспільне розуміння як проблем, так і рішень в галузі водного постачання та використання водних ресурсів.
2013 рік призваний висвітлити історію успішних ініціатив в галузі співробітництва з питань води, а також визначити актуальні питання щодо освіти в галузі водних ресурсів, водної дипломатії, транскордонного управління водними ресурсами, співробітництва в галузі фінансування, міжнародної нормативно-правової бази. Це також дасть можливість отримати нові напрацювання за результатами Конференції ООН з питань сталого розвитку водних ресурсів. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова в зобов’язання та дії в рамках загальної теми.
Першодрук: http://meteo.gov.ua/
