Альпи

Альпи — найвища (до 4807 м, г. Монблан) гірська система Західної Європи. Розташовані у Франції, Італії, Швейцарії, Австрії, Ліхтенштей­ні; відроги в Словенії і Німеччини. Довжина бл. 1200 км, ширина до 260 км. Утворюють опуклу дугу. Поперечною долиною від Боденського озера до озера Комо розділені на високі (з характерним альпійським типом рельєфу) Західні Альпи і більш низькі Східні Альпи. Осьова зона Альп складена кристалічними і метаморфічними породами, на периферії — флішеві і моласові формації. Багато озер тектоніко-льодовикового походження (Женевське, Боденське, Комо). До висоти 800 м переважає культурний ландшафт, до 1800 м — широколисті і хвойні ліси, вище — субальпійські і альпійські луги, скелі, льодовики (бл. 1200). Альпи — один з найважливіших рекреаційних районів Європи. Центр альпінізму, туризму, гірськолижного спорту. Альпи починаються біля Ніцци на Се­редземноморському узбережжі Франції і, вигинаючись, тягнуться по території Швейцарії, Італії, Словенії, Хорватії, Німеччині й Австрії, до­сягаючи на сході Дунайської рівнини.

Альпи утворилися бл. 40 млн років тому, коли зіткнулися дві колоса­льні тектонічні плити — одна, що несе на собі Євразію, а інша — Африку. Під впливом величезного тиску земна кора вигиналася і м'ялася у скла­дки. Приховані в її глибині земні породи видавлювалися вгору, утворюю­чи довгий гірський ланцюг. Сьогодні велика частина Альп складається з осадочних порід, і, внаслідок поверхневої ерозії, контури гір з часом ста­ли більш згладженими. Сам хребет складається з більш твердих вулкані­чних порід, але саме завдяки ерозії і наявності гранітної серцевини Мо­нблан, Маттерхорн та інші величні альпійські піки мають нині дуже живописний вигляд. Довершили створення унікального природного ланд­шафту льодовики, що проклали по схилах багатьох гір глибокі ущелини. Такому суворому ландшафту властиві різкі коливання клімату. З півдня підіймається вгору тепле повітря Середземномор'я, а з півночі опуска­ється холодне, яке поступає з Арктики. Дощі на висоті понад 1500 м бувають рідко. Зате сніг там випадає у значній кількості — товщиною до 9 метрів. Навіть у долинах температура нерідко опускається до -5 °С, і чим вище в гори, тим сильніший мороз. Проте температурний чинник не такий вже й важливий; поєднання морозу і вітру може значно посилити холод.

Поступово листяні дерева поступаються місцем морозостійким хвой­ним видам, ще вище вони вже не можуть вижити. Далі до межі вічних снігів лежать альпійські луги. У період коротких літніх місяців тут па­суться корови і вівці, а потім ці пасовища і навколишні схили переходять у володіння більш пристосованих представників дикої фауни.

Розділ сайту: