Альпи — найвища (до 4807 м, г. Монблан) гірська система Західної Європи. Розташовані у Франції, Італії, Швейцарії, Австрії, Ліхтенштейні; відроги в Словенії і Німеччини. Довжина бл. 1200 км, ширина до 260 км. Утворюють опуклу дугу. Поперечною долиною від Боденського озера до озера Комо розділені на високі (з характерним альпійським типом рельєфу) Західні Альпи і більш низькі Східні Альпи. Осьова зона Альп складена кристалічними і метаморфічними породами, на периферії — флішеві і моласові формації. Багато озер тектоніко-льодовикового походження (Женевське, Боденське, Комо). До висоти 800 м переважає культурний ландшафт, до 1800 м — широколисті і хвойні ліси, вище — субальпійські і альпійські луги, скелі, льодовики (бл. 1200). Альпи — один з найважливіших рекреаційних районів Європи. Центр альпінізму, туризму, гірськолижного спорту. Альпи починаються біля Ніцци на Середземноморському узбережжі Франції і, вигинаючись, тягнуться по території Швейцарії, Італії, Словенії, Хорватії, Німеччині й Австрії, досягаючи на сході Дунайської рівнини.
Альпи утворилися бл. 40 млн років тому, коли зіткнулися дві колосальні тектонічні плити — одна, що несе на собі Євразію, а інша — Африку. Під впливом величезного тиску земна кора вигиналася і м'ялася у складки. Приховані в її глибині земні породи видавлювалися вгору, утворюючи довгий гірський ланцюг. Сьогодні велика частина Альп складається з осадочних порід, і, внаслідок поверхневої ерозії, контури гір з часом стали більш згладженими. Сам хребет складається з більш твердих вулканічних порід, але саме завдяки ерозії і наявності гранітної серцевини Монблан, Маттерхорн та інші величні альпійські піки мають нині дуже живописний вигляд. Довершили створення унікального природного ландшафту льодовики, що проклали по схилах багатьох гір глибокі ущелини. Такому суворому ландшафту властиві різкі коливання клімату. З півдня підіймається вгору тепле повітря Середземномор'я, а з півночі опускається холодне, яке поступає з Арктики. Дощі на висоті понад 1500 м бувають рідко. Зате сніг там випадає у значній кількості — товщиною до 9 метрів. Навіть у долинах температура нерідко опускається до -5 °С, і чим вище в гори, тим сильніший мороз. Проте температурний чинник не такий вже й важливий; поєднання морозу і вітру може значно посилити холод.
Поступово листяні дерева поступаються місцем морозостійким хвойним видам, ще вище вони вже не можуть вижити. Далі до межі вічних снігів лежать альпійські луги. У період коротких літніх місяців тут пасуться корови і вівці, а потім ці пасовища і навколишні схили переходять у володіння більш пристосованих представників дикої фауни.
