Алтай — гірська країна на території Російської Федерації, Казахстану, Монголії і Китаю.
Складається з хребтів, створюючих вододіл Обі, Іртиша, Єнісея і річок безстічної області Центральної Азії. Довжина понад 2000 км. Розділяється на власне Алтай, Гобійський Алтай і Монгольський Алтай. Найбільш високі хребти власне Алтаю Катунський, Північно- і Південно-Чуйські досягають висоти 3000—4000 м (найбільший 4506 м — г. Білуха) і несуть сучасні льодовики (загальна площа заледеніння понад 900 км2). Для власне Алтаю типові також хребти і масиви висотою 1500—2500 м зі слабо розчленованими гребенями, розділені міжгорними улоговинами, що носять назву степів — Чуйський степ, Курайський тощо.
Найбільш значні річки — Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія. Має понад 3500 озер (найбільші Телецьке, Маркаколь).
На Алтаї поширені гірськостеповий, гірськолісний і високогірний ландшафти. У північно-східній частині — Алтайський заповідник.
Алтай, особливо т. зв. Рудний Алтай (в Казахстані), багатий родовищами поліметалів, золота, залізняку, ртуті, рідких металів.
