Майже всю південну половину Бразилії займає велике Бразильське плоскогір'я (іноді називається нагір'ям). Висота 250—900 м. Тут зосереджена велика частина найродючішіх земель і найцінніших корисних копалин країни.
Східний край плоскогір'я, на сході від р. Парана, густо населений. Малонаселені посушливі внутрішні райони, включаючи басейн р. Сан-Франсіску, називаються сертанами. Східна окраїна на півночі від Ріо-де-Жанейро має ступінчасту будову: круті скелі, звернені схилами до океану, підносяться пасмами, одна над іншою. На півдні від Ріо-де-Жанейро уступ плоскогір'я досягає великої висоти. Він називається Великим уступом, а на окремих ділянках — Серра-Жерал, Серра-ду-Мар, Серра-ду-Паранапіакаба.
Далі в глиб країни паралельно до берега і краю уступу простягається ряд масивних гірських хребтів. Найвищі з них — Серра-да-Мантикейра, Серра-ді-Капарао з вершиною Бандейра (2890 м). У межах хребта Серра-ду-Еспіньясу в центральній частині штату Мінас-Жерайс зосереджені найбагатші запаси корисних копалин. Гребінь уступу місцями порізаний долинами pp. Жекітіньйонья, Ріу-Досі і Параїба, з них тільки по плоскодонній долині Ріу-Досі легко проникнути у внутрішні райони країни. Долина р. Параїба простягається майже паралельно до берега океану, і через неї пролягають автомобільна дорога і залізниця, що з'єднують Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу.
На південному заході Бразильського плоскогір'я р. Парана та її притоки перетинають плоску поверхню лавового плато Парани. Тут р. Парана та її притока Ігуасу течуть у широких неглибоких долинах. Ці річки спадають з краю плато, утворюючи величезні водоспади Гуаїра, або Кедас (на кордоні Бразилії і Парагваю), й Ігуасу (на стику кордонів Бразилії, Аргентини і Парагваю), які відносяться до числа найвищих у світі.
