Кракатау — діючий вулкан у Зондській протоці, між о-вами Ява і Суматра, в Індонезії. Висота 813 м. Виверження вулкана Кракатау 27 серпня 1883 р. було назване найбільшою в світі катастрофою. Воно знищило 300 сіл і забрало життя 36 000 людей; рев вулкана було чути на відстані 4800 км; вибухова хвиля облетіла навколо земної кулі сім разів, і ще довго на поверхні океану плавали тіла загиблих і уламки споруд.
Кракатау здавався цілком звичайним вулканічним островом: ознак вулканічної активності не спостерігалося, і деякі навіть вважали вулкан вимерлим. Але 20 травня 1883 р. кратер гори раптом ожив, викинувши високо у небо гарячий попіл. Незабаром все стихло. Оскільки окремі поштовхи, зафіксовані на початку літа, були не дуже сильними, місцеві жителі залишалися спокійними. Але у серпні з надр землі став долинати могутній гул. О першій годині дня 26 серпня острів здригнувся від оглушливого гуркоту. Годиною пізніше над ним звелася величезна хмара чорного попелу довжиною 27 км. Люди кинулися до моря, але не всі. Один англієць пізніше писав: «Нещасні тубільці вирішили, що настав кінець світу, вони збилися докупи, немов отара овець. їхні крики робили навколишню атмосферу ще більш гнітючою».
Наступного ранку найсильніший підземний поштовх розколов острів надвоє. Дві третини Кракатау просто зникли. Хмара пилу здійнялася у небо на висоту 55 км. Гуркіт виверження на якийсь час оглушив жителі» північної частини Яви, віддаленої на 160 км від місця катастрофи, а мешканці острова Родрігес в Індійському океані, що знаходиться на відстані 4800 км на заході, вирішили, що там, за горизонтом, йде грандіозна морська битва. Від острова залишився гігантський кратер діаметром 6 км, що йде в глиб моря на 275 м. Заповнення кратера морською водою породило могутню припливну хвилю висотою 40 м, що пішла від острова зі швидкістю 1100 км/год — практично зі швидкістю звуку. Величезна стіна води зруйнувала сусідні острови і відчувалася навіть на Гавайях і на півдні Каліфорнії. До 28 серпня усе стихло, хоча слабкі поштовхи повторювалися аж до лютого 1884 р. Наслідки виверження були трагічними. У морях, що омивають Яву і Суматру, велика кількість пемзи, викиненої вулканом, на кілька днів паралізувала судноплавство.
Протягом кількох місяців шматки пемзи продовжували плавати по всьому Індійському океану. Вулканічний пил висів у небі більше року, викликаючи по всьому світу ефект гало — світлих кіл навколо сонячного диска — і надзвичайно живописні картини заходів сонця. З цієї ж причини колір сонця і місяця іноді змінювався на блакитний або зелений. Очевидно, через вулканічний пил денні температури впали нижче звичайного рівня. У місцях зіткнення тектонічних плит вулканічна активність завжди інтенсивна. Щонайменше 100 вулканів — включаючи Кракатау — розташовані на лінії з'єднання Індо-Австралійської і Євразійської тектонічних плит. У грудні 1927 р. підземні поштовхи викинули у море нову масу порід і 25 років опісля призвели до виникнення острова Анак-Кракатау.
