Дрік красильний (жовтило) — Genista tinctoria L. (отруйний)
Родина бобові — Leguminosae
Як виглядає? Багаторічна напівкущова рослина 100— 150 см заввишки. Стебла її без колючок, гостроребристі, вкриті низьким пухом, з гілками, спрямованими догори. Листки чергові, суцільні, ланцетні або еліптичні, переважно по краях і вздовж жилок з пушком, мають маленькі прилистки. Квітки метеликові, золотаво-жовті, в довгастих гронах на кінцях гілок і стебел; приквітки довші за двогубу чашечку. Плоди — голі лінійні, трохи зігнуті боби. Цвіте у травні— червні, частково в серпні.
Де росте? Майже по всій території УРСР, рідше на півдні — по сухих лісах, на узліссях, на схилах пагорбів, серед чагарників, при лісових дорогах, на пісках.
Що й коли збирають? Під час цвітіння зрізають серпом гілки з цвітом та листками.
Коли застосовують? Як сечогінний, судинозвужувальний, проносний, заспокійливий, кровоочисний засіб, при водянці живота, всіх видах жовтяниці, серцевій слабості зі зниженим тиском крові, при хворобах щитовидної залози (зоб, гіпотиреоз, мікседема). Також при маткових кровотечах і шкірних хворобах, завдяки вмісту леткої олії, алкалоїдів цитизину і спартеїну, глікозиду лютеоліну та інших. Чай із зелених частин (гіллячок) дроку за дією нагадує тиреоідин — гормональний препарат щитовидної залози. Причому лікувальна дія дроку триваліша, він не виявляє шкідливих побічних явищ, якщо не перевищувати дозу (дія флавонового глікозиду лютеоліну).
Як сечогінний засіб при нефритах і набряках серцевого походження, дрік сприяє посиленому виділенню хлоридів.
Застосовують у вигляді відвару. На 1 склянку води беруть 1 столову ложку подрібненої рослини (листків) і кип’ятять, поки не залишається 7з рідини. Коли прохолоне, відціджують і вживають через кожні дві години по 2 столові ложки, поки не почне проносити і гнати сечу (при водянці живота, запорі). Ліки ці вживають з перервою, через день.
При пониженому тискові крові, гіпотиреозі, ожирінні лікування індивідуалізують, зменшуючи до 1 столової ложки відвару (з медом), тричі на день. При втраті сил, виснаженні, похудінні спостерігається зміцнювальна та заспокійлива властивість цієї рослини. При запаленні нирок 1 повну столову ложку суміші (порівну) трави дроку, трави вероніки, трави споришу звичайного, трави приворотня і бруньки білої берези заливають 1 склянкою окропу. Випивають 2 — 3 склянки на день. Або 1 столову ложку суміші трави дроку, льняного насіння і шишкоягід ялівцю в співвідношенні 4:4:1 настоюють б годин в 1 склянці води, варять 15 хвилин і випивають 1—2 склянки на день при підгострому нефриті.
При подагрі, суглобовому артриті, ревматизмі беруть 1 столову ложку суміші (порівну) трави дроку, бруньок берези, листків кропиви дводомної і трави фіалки триколірної на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин, п’ють 2 склянки на день. Відвар 4 столових ложок трави дроку в 1 л води додають до повної ванни для лікування шкірних хвороб (лишаїв, наривів, золотухи). Відваром самих квіток, в яких містяться два жовті пігменти — лютеолін і геністеїн,— фарбують тканини.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
