Гімалаї— найвища гірська система земної кулі, між Тибетським нагір'ям (на півночі) і Індо-Гангськоїрівниною (на півдні).
Довжина понад 2400 км, ширина до 350 км. Серед високих гребенів багато вершин, які досягають бл. 6000 м; максимальна висота до 8848 м, г. Джомолунгма (Еверест) — вища точка Землі. 11 вершин мають понад 8 тис. м.
Гімалаї — кліматичний і природний кордон між пустелями Центральної Азії і тропічним ландшафтом Південної Азії. Гори підносяться над Індо-Гангською рівниною 3 рівнями, створюючими Сивалікські гори (Передгімалаї), Малі і Великі Гімалаї. Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу, льодовики (понад 33 тис. км2). У Гімалаях беруть початок основні річки Південної Азії — Інд, Ганг, Брахмапутра.
На південних схилах знизу вгору розташовані тераї (заболочені джунглі), вічнозелені тропічні ліси, листопадні і хвойні ліси, чагарники, луги. Вище за 5000 м — ландшафт гляціально-нівального поясу. На північних схилах — гірські степи і напівпустелі.
