Гірчак перцевий (водяний перець) — Polygonum hydropiper L. (отруйний)
Родина гречкові - Polygonaceae
Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 30—70 см заввишки. Стебло порожнинне, вузлувате, у верхній частині гіллясте, червонясте. Листки чергові, довгасто-ланцетовидні, часто з чорними плямами, цілі, голі, при основі з розтрубами, на смак гірко-гостро-перцеві. Квітки дрібні, зібрані у повислі вигнуті, переривчасті волоті, зеленуваті, часто зверху рожеві; оцвітина з 4—5 глибокороздільними частками, засіяними золотавими цятками, де містяться смолисті речовини. Цвіте в липні — серпні.
Де росте? Майже по всій території УРСР, за винятком Полинового Степу і Криму, на вологих місцях, коло рік, ставків, канав, у вологих пролісках.
Що й коли збирають? Усю траву, під час цвітіння, наприкінці літа, зрізаючи її над землею.
Коли застосовують? Як кровоспинний, знеболювальний засіб, головним чином при маткових кровотечах (менорагії, дисменореї, після викиднів і пологів), при геморої (в рослині містяться вітамін К, дубильні речовини, трохи леткої олії, рутин, кверцетин, глікозид полігопіперин, органічні кислоти), але слабіший за дією від ріжків.
У вигляді чаю беруть 1 столову ложку подрібненої трави гірчака перцевого на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин. П’ють 1—2 склянки на день, ковтками. Настоянку на спирту (1:4) вживають по 20 крапель тричі на день.
М. А. Носаль рекомендує відвар з рослини для сидячих п’ятнадцятихвилинних ванн при геморої. Для цього на 2 л води беруть повну пригорщу трави гірчака перцевого, кип’ятять 15 хвилин і настоюють 20 хвилин. Виливають у таз, додають 2 склянки дуже гарячого молока, в якому варилося 400 г подрібненої білої булки. Ванни приймають щоденно протягом місяця.
Застосовують для виготовлення мазі при лікуванні гемороїдальних гуль з болями і свербінням у задньому проході (див. Льонок звичайний).
При головному болю прикладають на потилицю замість гірчичника потовчену свіжу траву гірчака перцевого, яка діє сильніше, ніж висушена. Свіжим соком рослини змазують тваринам рани, щоб на них не сідали мухи; свіжими листками перекладають свіжопосолене мясо, щоб мухи не заносили туди яєць.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
